Справа 2а-240/11
24 жовтня 2013 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Межевич М.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 19 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 березня 2012 року заяву Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Оболонського районного суду міста Києва від 31.03.2011 залишено без задоволення.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.
Так, відповідно до вимог п. 3 частини другої статті 187 КАС України, в апеляційній скарзі зазначається вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Частиною першою ст. 199 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити ухвалу суду.
Згідно з ст. 201 КАС України Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Як вбачається з поданої апеляційної скарги, а саме з її прохальної частини, апелянт просить змінити ухвалу суду першої інстанції, однак, останній не зазначає яким саме чином суд апеляційної інстанції має змінити ухвалу. Окрім того, є незрозумілим такий спосіб перегляду судового рішення, адже в результаті його зміни, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами задоволено не буде.
Також, слід звернути увагу, що в супереч положенням п. 4 частини другої ст. 187 КАС апелянтом в апеляційній скарзі не обґрунтовано вимоги, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування судом першої інстанції норм права.
Окрім викладених обставин, які за своєю сутністю унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у даній справі, вважаю, що таке відкриття не може бути здійснено і з причин порушення апелянтом вимогам статті 186 КАС України.
Так, відповідно до вимог частини другої статті 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2012 року через канцелярію Оболонського районного суду міста Києва подано апеляційну скаргу.
В своїй апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування поважності пропуску строку зазначає ту обставину, що про оскаржуване рішення йому стало відомо, лише із заяви позивача.
Проте, слід зазначити, що будь-яких доказів та конкретних дат на підтвердження даних посилань про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали в матеріалах справи не містяться.
Відповідно до частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 108, 186, 189, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 19 березня 2012 року - залишити без руху.
Встановити Управлінню Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В. Межевич