Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Крижановського В.Я., Чуйко О.Г.,
за участю: прокурораВергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні 28 листопада 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 6 лютого 2013 року.
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
в порядку ст. 89 КК України не судимого,
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
в порядку ст. 89 КК України не судимого, ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
в порядку ст. 89 КК України не судимого,
кожного за п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ майна, яке є їх власністю.
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, не судиму,
за ч. 4 ст. 27 і ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 6 лютого 2013 року вирок змінено, виключено з вироку кваліфікуючу ознаку дій засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_9 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
ОСОБА_8 визнано винною і засуджено за те, що вона 14 серпня 2011 року о 12 год., перебуваючи у господарстві ОСОБА_9 у АДРЕСА_1 умисно підбурила його за матеріальну винагороду 1 000 грн. разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вплинути на її пасинка ОСОБА_10 із застосуванням фізичної сили, тобто заподіяння йому тілесних ушкоджень, посилаючись на існуючі неприязні відносини на ґрунті протиправної поведінки щодо неї, давши задаток 500 грн. Після того як внаслідок укладеної домовленості засуджені побили ОСОБА_10, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці події, вона сплатила їм решту грошей 500 грн.
ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_9 визнано винними і засуджено за те, що вони 14 серпня 2011 року о 12 год. у господарстві ОСОБА_10, діючи з корисливих мотивів, за винагороду у сумі 1 000 грн., умисно, з особливою жорстокістю, яка полягала в усвідомленні ними заподіяння ОСОБА_10 особливих фізичних страждань шляхом завдання йому великої кількості ударів у життєво-важливі органи, нанесли спільними діями тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого потерпілий помер на місці події.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що умислу на вбивство або спричинення саме тяжких тілесних ушкоджень не мав, після побиття потерпілий міг самостійно пересуватися. Зазначає, що засуджені ОСОБА_9 і ОСОБА_8 давали неправдиві показання. Просить скасувати судові рішення та направити справу на нове розслідування.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 також посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень не мав. Указує, що тривалий час ОСОБА_10 залишався живим і невідомо хто його ще побив. Зазначає, що на досудовому слідстві було порушено його право на захист, допущено недозволені методи ведення слідства. Просить змінити судові рішення та перекваліфікувати його дії на ст. 121 або ст. 122 КК України та призначити покарання з урахуванням пом'якшуючих обставин.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильну кваліфікацію дій його підзахисної. Стверджує, що ОСОБА_8 просила лише побити потерпілого, а не причиняти йому тяжкі тілесні ушкодження. Зазначає, що суд не в повній мірі врахував пом'якшуючі її вину обставини. Просить перекваліфікувати дії ОСОБА_8 на ч. 1 ст. 122 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали та направлення справи щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_9 на новий апеляційний розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засуджених внаслідок м'якості. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, а інші скарги просив залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
У касаційних скаргах порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю й неповнотою досудового та судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 і ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного злочину та про направленість їх умислу ґрунтується на сукупності зібраних у справі та ретельно досліджених судом доказах і є обґрунтованим.
Твердження у касаційних скаргах засуджених про те, що спричиняючи потерпілому тілесні ушкодження вони не мали умислу на його вбивство спростовуються матеріалами кримінальної справи, із якої убачається, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_9 з корисливих мотивів, діючи з особливою жорстокістю, завдали потерпілому зі значною силою кілька десятків ударів у життєво-важливі органи, спричинивши масивну травму тіла з чисельними переломами кісток скелету, ушкодженнями внутрішніх органів (головного мозку, легень, печінки, селезінки, підшлункової залози) та вчинивши таким чином його умисне вбивство.
При цьому ОСОБА_8, схиливши шляхом підкупу ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_9 до спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, усвідомлювала можливість завдання ними саме тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних в момент заподіяння.
Отже, за встановлених судом фактичних обставин дії засуджених кваліфіковано правильно.
Доводи у касаційних скаргах засуджених про те, що до них застосовувалися незаконні методи ведення слідства, перевірялися судами і не знайшли підтвердження.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.
Покарання ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 і ОСОБА_8 призначено відповідно до вимог закону, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення ОСОБА_8 покарання та застосування ст.ст. 69, 75 КПК України не виявлено.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені засудженими, їх захисниками та прокурором в апеляціях доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційних скарг, у тому числі щодо порушення права засуджених на захист, та про м'якість призначеного їм покарання, належним чином перевірено й спростовано. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Підстав для скасування або зміни судових рішень не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, колегія суддів
Вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 6 лютого 2013 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8 залишити без зміни, касаційні скарги засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та прокурора - без задоволення.
М.А. Мороз В.Я. Крижановський О.Г. Чуйко