Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Крижановського В.Я., Чуйко О.Г.,
за участю: прокурораВергізової Л.А.,
захисника ОСОБА_10
розглянула в судовому засіданні 28 листопада 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 13 лютого 2013 року.
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,
за ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року) на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції закону від 15.04.2008 року) на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки; а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого,
за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції закону від 05.04.2001 року) на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції закону від 15.04.2008 року) на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки; за ч. 1 ст. 309 КК України (в редакції закону від 15.04.2008 року) на 1 рік позбавлення волі; а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. За ч. 3 ст. 364 КК України ОСОБА_7 виправдано на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13 лютого 2013 року вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змінено в частині призначеного їм за ч. 1 ст. 365 КК України додаткового покарання, а саме визначено строк позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах за цією статтею 2 роки. У решті вирок залишено без зміни.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними і засуджено за вчинення зазначених у вироку злочинів за наступних обставин.
ОСОБА_7 за невстановлених слідством обставин та в невстановлений час незаконно придбав без мети збуту та незаконно зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс вагою 7,961 г.
ОСОБА_7, працюючи на посаді оперуповноваженого карного розшуку Мелітопольського МВ УМВС, будучи службовою особою, та ОСОБА_6 працюючи на посаді оперуповноваженого карного розшуку Веселівського РВ УМВС, будучи службовою особою, виконуючи функції представників влади, діючи в особистих інтересах з корисливих мотивів, перевищили свої службові повноваження, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам окремих громадян та державним інтересам.
Так, 12 лютого 2011 року ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, після чого вони спільно з ОСОБА_6, явно виходячи за межі наданих їм повноважень працівників міліції, вимагали від ОСОБА_8 передати цей наркотичний засіб ОСОБА_9 з метою подальшого вилучення та вимагання хабара за не притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності. У цей же день після виконання ОСОБА_8 їх вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_6 без будь-яких законних підстав затримали ОСОБА_9, доставили його у Мелітопольський МВ УМВС та без оформлення відповідних документів вилучили в нього особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, після чого ОСОБА_7 за пособництвом ОСОБА_6 вимагав від ОСОБА_9 хабара у розмірі 1 000 доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності, однак отримали лише частину у розмірі 2 000 грн., після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були затримані правоохоронними органами.
У касаційних скаргах аналогічного змісту засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 посилаються на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи. Стверджують, що докази їх винуватості містять суперечності, а тому мають бути визнані неприпустимими. Указують на штучне створення доказів обвинувачення, вважають неврахування доказів захисту порушенням права на захист. Зазначають, що дії ОСОБА_6 як пособництво у вироку не конкретизовано. Просять скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими і просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У касаційних скаргах порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю й неповнотою досудового та судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні зазначених у вироку злочинів ґрунтується на сукупності зібраних у справі і ретельно досліджених судом доказах, і є правильним.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кваліфіковано правильно.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон, не виявлено.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування судових рішень, не встановлено.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені засудженими в апеляціях доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційних скарг, належним чином перевірено й спростовано.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, колегія суддів
Вирок Василівського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 13 лютого 2013 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційні скарги засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - без задоволення.
М.А. Мороз В.Я. Крижановський О.Г. Чуйко