Головуючий у 1 інстанції - Стріжакова Т.В.
Доповідач - Осипчук О.В.
Категорія 26
„ 17" грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого-судді: Осипчук О.В.,
суддів: Смєлік С.І, Жарової Ю.І.,
при секретарі: Біляєві М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі Донецької області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Торезького міського суду Донецької області від 14 листопада 2013 року, -
Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 14 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі Донецької області про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі Донецької області на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 12 000 гривень. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
З вказаним судовим рішенням не погодився відповідач і подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що позивач не надав доказів спричинення моральної шкоди, відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачу такої шкоди, а клопотання, яке заявлялося представником відповідача про призначення медико-соціальної експертизи для підтвердження факту спричинення моральної шкоди у позивача, судом було відхилено. Судом не прийнято до уваги той факт, що відповідачем сплачено позивачеві одноразову допомогу у розмірі 10 640 грн., та виплачуються щомісячні страхові виплати. Крім того, на момент розгляду справи відсутні норми закону, які передбачають право потерпілих на відшкодування моральної шкоди фондом, тому вимоги про відшкодування моральної шкоди треба пред'являти до підприємства, на якому працював позивач і де внаслідок не сприятливих умов праці отримав ушкодження здоров'я.
В апеляційному суді представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі Донецької області Донцов Р.В. підтримав доводи скарги у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції встановив, що позивач продовж тривалого часу працював на шахті «Торезька» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту (Торезантарцит).
Згідно з актом № 24 розслідування хронічного професійного захворювання, складеного 16.04.2004 року в місті Торезі комісією за участю міського профпатолога, заступника директора по ОТ, голови ПК, страхового експерта ФССНВ, директора Торезької ДЛШ проведено розслідування причини виникнення у позивача антрако-сілікоза 1-2 ступеня. У висновку про наявність шкідливих умов праці вказаний характер умов праці - 3клас 3 ступень. На момент розслідування хворий ОСОБА_2 знаходився на амбулаторному лікуванні. Професійне захворювання виникло у зв'язку з недосконалістю технологічних процентів виїмки вугілля, низька ефективність пилоподавлення. Причина виникнення професійного захворювання: запиленість повітря робочої зони (вугільно - породний пил), в тому числі вміст вільного SIO2 до 10%, ПрК -4,0 мг/м3, середній 210-320 мг/м3, максимальний 670 мг/м3, підвищені та знижені температури, температура поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони: 16-18 С; рівень шуму: до 110 дБА непостійний до 60% в робочий час; рівень вологості повітря: 25-80%, 0,3-3,0 м/с (а.с. 7-8).
Згідно висновку лікарсько-експертної комісії Донецької області клінічної лікарні профзахворювань м. Донецька від 11.04.2004 року № 728 ОСОБА_2 встановлений діагноз: первинно професіональний антракт-сілікатоз, інтерстиціальна форма, емфізема легенів, легенева недостатність першого - другого ступеня, захворювання професійне. Супутній діагноз : ІБС: атеросклеротичний кардіосклероз з артеріальною гіпертензією НІ, захворювання загальне. Рекомендовано: протипоказана робота в підземних умова, в контакті з пилом, токсичними газами, в несприятливих метеоумовах, важка фізична праця; підлягає направленню на проф. МСЕК(а.с.10)
Згідно з випискою з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 11.08.2003 року позивачу вперше встановлена ступінь професійної працездатності 40% безстроково; вказана потреба в додаткових видах допомоги: санаторно-курортне, медикаментозне лікування по профзахворюванню (а.с.9).
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, і стягуючи на його користь 12000 грн., у відшкодування моральної шкоди, суд виходив із втрати професійної працездатності у 40 % і з того, що умовами виробництва позивачеві спричинена моральна шкода, компенсація якої в грошовому виразі належить стягненню з відповідача.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди суд виходив з обставини хвороби позивача у зв'язку з професійним захворюванням, перенесені при цьому фізичний біль та страждання; тяжкість діагнозу захворювань; встановлення втрати працездатності безстроково, обмеження у праці та необхідність подальшого лікування; звільнення позивача з роботи і відсутність роботи у теперішній час. Позивач не має можливості повноцінно займатися фізичною працею.
Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я позивача, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року ( з наступними змінами).
За змістом ст.ст. 21,28,30,34,35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги заперечення представника відповідача, оскільки втрата 40% професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням вперше встановлена позивачу висновком МСЕК від 11 серпня 2003 року, і таким чином право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік", так і Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік" та Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року.
З урахуванням наведеного довід скарги про безпідставне покладання на Фонд обов'язку по сплаті моральної шкоди до уваги не приймається.
Суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його звичні нормальні зв'язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі Донецької області відхилити.
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 14 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: