Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"09" грудня 2013 р. Справа № 911/4232/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юро Ламбер", Житомирська область, смт. Черняхів
до Фізичної особи - підприємця Полубок В.Ю., Київська область, смт. Рокитне
про стягнення 21051,23 грн.
Суддя Наріжний С.Ю.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юро Ламбер" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Полубок В.Ю. (далі - відповідач) про стягнення 21051,23 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 21.11.11OPR від 21.11.2013 р. з оплати отриманого товару, у зв'язку з цим він просить суд стягнути з відповідача 21051,23 грн. боргу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2013 р. порушено провадження у справі № 911/4232/13 та призначено її до розгляду на 09.12.2013 р.
09.12.2013 р. позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних.
Таким чином, суд розглядає остаточні позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 10000 грн. - попередньої оплати; 5698,63 грн. - збитків; 5000 грн. - штрафу та 349,32 грн. - 3% річних, що разом складає 21047,95 грн.
Представник відповідача в судове засідання 09.12.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
21.11.2011 р. між Фізичною особою - підприємцем Полубок В.Ю. (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юро Ламбер" (покупець) укладено договір поставки № 21.11.11OPR (далі - Договір) за умовами якого постачальник зобов'язується поставити пиломатеріали твердолистяних порід природної вологості в асортименті, кількості та по цінам, у відповідності з додатками до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах цього договору.
Ціна договору визначена сторонами у п. 4.4. договору.
У відповідності до п. 6.2. договору відповідач повинен здійснювати поставку товару до31.12.2011 р. включно.
Оплата товару проводиться протягом 3 банківських днів після отримання покупцем товару (п. 4.2. договору), а відповідно до додаткової угоди від 21.11.2013 р. сторонами узгоджено оплату шляхом передплати в сумі 10000 грн. до 24.11.2013 р. на підставі виставленого рахунку-фактури.
23.11.2011 р. позивачем належним чином виконано свої зобов'язання, перерахувавши передоплату в сумі 10000 грн. на рахунок відповідача на підставі рахунку-фактури № 1 від 21.11.2011 р., що підтверджується платіжним дорученням № 1057 від 23.11.2011 р. та банківською випискою по рахунку № 26003702998405 за 23.11.2011 р.
Утім, в порушення п. 6.2. договору відповідач зобов'язання з поставки продукції до 31.12.2011 р. не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до нього з претензією № 1 від 20.08.2012 р. з вимогою повернути передоплату у 10-денний строк.
Вказана претензія була вручена відповідачу 31.08.2012 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи), однак залишена ним без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Частиною 2. ст. 693 ЦК України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Враховуючи, що законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Оскільки попередню оплату поставки товару здійснено, а товар не поставлено, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому суд дійшов висновку щодо обґрунтованої і законної вимоги позивача повернути суму попередньої оплати.
За приписами статті 193 ГК України, статей 526, 629 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога позивача про повернення попередньої оплати в сумі 10000 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Належне виконання господарського зобов'язань відповідачем забезпечено, зокрема, п. 11.4. договору у вигляді сплати штрафу в розмірі 1% від суми цього договору (п. 4.4. договору) за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань.
Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем господарського зобов'язання з поставки товару та беручи до уваги п. 11.4. договору суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимоги щодо нарахування суми штрафу за договором поставки товару.
Судом встановлено, що розрахунок позивача відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 5000 грн. штрафу підлягає задоволенню повністю.
Разом з цим, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами (ч. 5 ст. 225 ГК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Також ст. 623 ЦК України та ст. 220 ГК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Отже, норма ч. 5 ст. 225 ГК України, яка є спеціальною для застосування до спірних правовідносин, передбачає право сторін господарського зобов'язання за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню у разі невиконання умов зобов'язання.
Так, пунктом 10.1.5. договору сторони погодили, що у разі необґрунтованої затримки відвантаження товару більше 7 діб, невиконання неузгоджених графіків поставки чи відмови від поставки, продавець протягом 3 банківських діб зобов'язаний відшкодувати покупцю збитки в розмірі 1% вартості недопоставленого товару за кожен день затримки.
Таким чином, сторони у договорі самостійно за взаємною згодою заздалегідь погодили порядок та розмір відшкодування збитків, завданих покупцю невиконанням або неналежним виконанням продавцем зобов'язань за цим договором, що відповідає та не суперечить положенням ч. 5 ст. 225 ГК України.
Тобто вирішальним у даному випадку є встановлення лише факту невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки та наявності збитків, заздалегідь визначених сторонами у пункті 10.1.5. цього договору.
При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого (безпосереднього) причинного зв'язку між порушенням зобов'язання (тобто неправомірними діями або бездіяльністю особи, яка заподіяла шкоду) і самими завданими збитками та обґрунтування їх розміру. Це правило базується на положеннях ст. 218 ГК.
За таких обставин, заявляючи вимогу про стягнення збитків, позивач правильно виходив з того, що заявлені збитки завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору, оскільки відповідальність у вигляді відшкодування збитків встановлена договором, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 225 ГК України.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача 5698,63 грн. збитків є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України у справі № 41/61 від 10.10.2013 р.
Водночас, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 3% річних, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, не підлягає задоволенню, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку товару, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України.
За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену ч.1 ст. 693 ЦК України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. Однак, такої вимоги позивачем заявлено до суду не було.
Відтак, позовна вимога в частині стягнення трьох процентів річних від неповернутої передплати є помилковою, а тому не підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України у справі № 3-30гс13 від 15.10.2013 р.
У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача, пропорційно розміру задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Полубок В.Ю. (ідентифікаційний код 2915220338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юро Ламбер" (код ЄДРПОУ 34909065) 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати, 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 5698 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 63 коп. збитків та 1691 (одну тисячу шістсот дев'яносто одну) грн. 95 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 16.12.2013 р.
Суддя Наріжний С.Ю.