10.12.2013Справа № 901/3521/13
за позовом Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт»
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»
про стягнення 3885902,99 грн
Суддя Калініченко А.А.
представники:
прокурор - Кузнецов К.В., посвідчення №016083 від 10.04.2013;
від позивача - не з'явився
від відповідача - Резніченко Є.А., довіреність № 11/244 від 13.11.2013, представник
СУТЬ СПОРУ: Іллічівський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення суми основного боргу у розмірі 3775061,75 грн, пені в розмірі 84503,54 грн, 3% річних - 26337,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обов'язків за договором про закупівлю послуг №288-0/372 від 28.03.2013 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних послуг, у зв'язку з чим заборгованість Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» складає 3775061,75 грн, яка на час подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2013 року порушено провадження у справі.
Відповідач звернув увагу суду на те, що при зверненні до господарського суду, позивачем не виконані вимоги п. 9.1. умов договору, більше того, позивач, звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим також позбавив права відповідача врегулювати виниклу суперечку в порядку досудового врегулювання спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення учасників процесу, суд
Між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (виконавець) та Державним підприємством «Іллічівський морський торгівельний порт» (замовник) був укладений договір про закупівлю послуг №288-0/372 від 28.03.2013, відповідно до умов якого порт за завданням відповідача зобов'язується надати послуги з виконання краново-монтажних робіт СПК «Богатир» на об'єктах «Облаштування Архангельського ГР, Голицинського ГКР, Штормового ГКР та інших об'єктах Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» в економічних водах України у басейні Чорного та Азовського морів та послуг з виконання робіт м/б «Титан» по забезпеченню допоміжних операцій, забезпеченню СПК «Богатир», а відповідач - прийняти та оплатити надані йому послуги.
Розділом IV договору визначений порядок здійснення оплати. Так, протягом 7 банківських діб з дня підписання даного договору відповідач проводить авансовий платіж вартості послуг порту, на підставі відповідним чином оформлених рахунків порту у розмірі 1346664,00 грн (вартість роботи СПК «Богатир» за 30 днів) та у розмірі 848065,20 грн (вартість роботи м/б «Титан» за 30 днів).
При цьому, оплата за фактично надані портом послуги здійснюється відповідачем протягом 14 банківських днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг (п. 4.2 договору).
Так, Державним підприємством «Іллічівський морський торгівельний порт» належним чином відповідно до умов договору були надані відповідачу послуги, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі надання послуг. Для оплати наданих портом послуг відповідачу були виставлені рахунки:
№Пр/16084 від 24.05.2013 806227,32 грн
№Пр/16085 від 24.05.2013 2384717,50 грн
№Пр/16086 від 24.05.2013 383191,42 грн
№Пр/16087 від 27.05.2013 9054,89 грн
№Пр/17627 від 27.05.2013 153734,05 грн
№Пр/17628 від 27.05.2013 20719,15 грн
№Пр/17629 від 27.05.2013 3953,22 грн
№Пр/17630 від 27.05.2013 964,20 грн
№Пр/19459 від 12.06.2013 12500,00 грн
на загальну суму 3775061,75 грн.
Однак, як зазначає позивач, Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» не в повному обсязі виконало зобов'язання за договором про закупівлю послуг №288-0/372 від 28.03.2013, не в повному обсязі здійснило оплату за вказаним договором.
Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 3775061,75 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Однак, представником відповідача у судовому засіданні надано платіжне доручення №10770 від 10.12.2013 на суму 100000,00 грн.
Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Пунктом 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
В пункті 4.10 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи. Відповідні процесуальні дії суд може вчиняти й шляхом винесення відповідної ухвали як окремого процесуального документа, продовжуючи розгляд справи в іншій частині. З урахуванням цього, суд не вважає за доцільне винесення окремого процесуального документу в частині припинення провадження у справі.
Таким чином, несплаченою залишилася сума заборгованості в розмірі 3675061,75 грн.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості в розмірі 3675061,75 грн, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем своїх обов'язків за договором про закупівлю послуг №288-0/372 від 28.03.2013 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт, у зв'язку з чим вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3675061,75 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 84503,54 грн.
Суд відмовляє у задоволені позовних вимог позивачу в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» пені у розмірі 84503,54 грн, виходячи з наступного.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що виконавець сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1% від вартості не наданих послуг, за кожен день прострочення, а у разі здійснення попередньої оплати виконавець, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику авансові кошти.
Відповідно до пункту 7.3. договору у разі несвоєчасного повернення виконавцем авансового платежу у строки, встановленні розділом 4, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не повернутого авансу за кожен день прострочення.
Згідно пункту 7.5. при несвоєчасній оплаті послуг замовником згідно умов цього договору виконавець має право призупинити надання послуг з виконання краново-монтажних робіт СПК «Богатир» та відповідних послуг м/б «Титан» для виконання робіт на об'єктах «Облаштування Архангельського ГР, Голицинського ГКР, Штормового ГКР та інших об'єктах Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» в економічних водах У країни у басейні Чорного та Азовського морів.
Отже, з наведено вбачається, що сторони не передбачили відповідальності за несвоєчасну оплату за надані послуги, таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірений розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, а тому вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 26337,70 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 16 грудня 2013 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» основного боргу в сумі 3675061,75 грн та 3% річних у розмірі 26337,70 грн.
3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Державного бюджету України 67323,43 грн судового збору.
4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5.Провадження у справі в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» основної заборгованості у розмірі 100000,00 грн - прининити.
6.У задоволені позовних вимог в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» пені у розмірі 84503,54 грн - відмовити.
Суддя А.А. Калініченко