"05" грудня 2013 р. м. Київ К/800/39499/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів:Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2013 року у справі № 2208/8558/12 за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м.Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії, -
У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позовні вимоги мотивовані тим, що він працював водієм ВАТ "Кам'янець-Подільське автотранспортне підприємство 16861". В травні 1986 року був відряджений на ст.Вільче Чорнобильського району Київської області для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС де відпрацював 15 днів. У зв'язку з чим має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії і є інвалідом ІІ групи, тому має право на пенсійне забезпечення згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В червні 2002 року йому було призначено таку пенсію. Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 1 січня 2012 року встановлені нові розміри даних виплат. При зверненні з цього питання до відповідача йому було відмовлено, а розрахунок пенсії розраховано із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з тих підстав, що суми заробітної плати у первинних документах не підтверджені. Про дану обставину йому стало відомо лише 4 липня 2012 року після отримання відповіді від відповідача, тому просить поновити йому строк звернення до суду.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2013 року, позов задоволений частково. Визнані дії управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янець-Подільському та Кам'янець-Подільському районі щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_4 згідно довідки № 36 від 26.05.2002 року, неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янець-Подільському та Кам'янець-Подільському районі провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 згідно довідки № 36 від 26.05.2002 року, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 8 травня 2012 року.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач працював водієм ВАТ "Кам'янець-Подільське автотранспортне підприємство 16861". Згідно наказу № 199 від 10.05.1986 року був відряджений на ст.Вільче Чорнобильського району Київської області для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де відпрацював 15 днів в період з 10 травня 1986 року по 25 травня 1986 року, що підтверджується довідкою № 36 від 26 травня 2002 року. За наданим документами ОСОБА_4 з 10 травня 1986 року знаходився у відрядженні по ліквідації аварії на ЧАЕС по перевезенню цементу з станції Довгий Ліс на енергоблок ЧАЕС, є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АС, віднесений до І-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, являється інвалідом ІІ групи, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС. Позивачу 5 червня 2002 року призначена така пенсія відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При зверненні позивача до відповідача про проведення перерахунку пенсії відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому було відмовлено, а розрахунок пенсії розрахований із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, з тих підстав, що суми заробітної плати у первинних документах не підтверджені. Про дану обставину йому стало відомо лише 4 липня 2012 року
Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги посилалися на ті обставини, що наданих позивачем документів достатньо для здійснення обчислення пенсії позивачу відповідно до постанови КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вищенаведеним висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності дій відповідача при відмові в проведенні перерахунку пенсії позивачу відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що набула чинності з 1 січня 2012 року, затверджений Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно вказаним Порядком пенсії, за бажанням осіб, можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно ст. 15 Закону України"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями.
Згідно п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, до заяви про призначення пенсії додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначений період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Судами попередніх інтенцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АС, віднесений до І-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, являється інвалідом ІІ групи, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС, отримує пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та для перерахунку пенсії надав відповідні документи, в тому числі, довідку ВАТ "Кам'янець-Подільське автотранспортне підприємство 16861" про участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції, що надані позивачем документи та довідка ВАТ "Кам'янець-Подільське автотранспортне підприємство 16861", яке направляло позивача у відрядження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС, є підставою для здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивачу.
Враховуючи вищенаведене суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків, що відповідач діяв в порушення діючого законодавства при відмові в проведенні перерахунку пенсії з наведених ним підстав та наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог.
Згідно ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області залишити без задоволення.
Постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: