"10" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/67677/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказу та поновлення на роботі,
У січні 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача. Посилався на те, що накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, а також саме звільнення як вид дисциплінарного стягнення, є протиправним та неспівмірним із вчиненим проступком. Вказував, що відповідачем звільнення проведено з порушенням Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460 ІV, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58. Просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 6 листопада 2010 року № 344 о/с в частині його звільнення за п. 63 «є» (за порушення дисципліни); поновити на роботі на посаді начальника конвою групи конвойної служби міліції Миколаївського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 червня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №344 о/с від 6 листопада 2010 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ сержанта міліції ОСОБА_4, начальника конвою конвойної служби міліції Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Зобов"язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області поновити ОСОБА_4 на посаді начальника конвою конвойної служби міліції Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач ставить питання про скасування вказаного судового рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач з 19 травня 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ. З 7 серпня 2009 року призначений на посаду начальника конвою групи конвойної міліції Миколаївського районного відділу Міністерства внутрішніх справ України. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 6 вересня 2010 року ВС1 № 007711, номерний знак НОМЕР_1, 6 вересня 2010 року на вул. Львівській у м. Миколаєві Львівської області позивач, керуючи автомобілем ВАЗ-21011, порушив правила обгону, здійснив обгін автобуса «Мерседес 609», номерний знак НОМЕР_2, пересік суцільну лінію і не переконавшись, що після обгону зможе, не створюючи перешкод транспортним засобам, яких він обганяє, повернутись на займану смугу, створив аварійну ситуацію, унаслідок чого відбулось зіткнення автомобілів.
За даним фактом відповідачем проведено службове розслідування, за наслідками якого складено висновок службового розслідування про порушення транспортної дисципліни начальником групи конвою Миколаївського районного відділу Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 9 вересня 2010 року.
Наказом від 10 вересня 2010 року № 968 Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників міліції Миколаївського районного відділу Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області» вирішено за грубе порушення транспортної дисципліни, що виразилось в управлінні транспортним засобом в стані алкогольного сп"яніння, без необхідного висновку перевірки законності керування транспортним засобом, що призвело до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС України на начальника групи конвою Миколаївського районного відділу Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області сержанта міліції ОСОБА_4 накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
4 листопада 2010 року Начальником Миколаївського районного відділу Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області внесено подання про звільнення з органів внутрішніх справ начальника групи конвою Миколаївського районного відділу Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області сержанта міліції ОСОБА_4
Наказом від 6 листопада 2010 року № 344 о/с «По особовому складу» звільнено з органів внутрішніх справ у запас збройних сил за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) сержанта міліції ОСОБА_4, начальника конвою групи конвойної служби міліції Миколаївського районного відділу Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 8 листопада 2010 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Правовідносини сторін регулюються також Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»від 22 лютого 2006 року № 3460 ІV.
Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що накладене на ОСОБА_4 дисциплінарне стягнення (звільнення з ОВС як крайній захід дисциплінарного впливу) не відповідає тяжкості проступку. При його накладенні не враховано, що на час вчинення правопорушення позивач перебував поза службою, внаслідок порушення відсутня шкода. Отже, оскаржуваний наказ від 6 листопада 2010 року № 344 о/с (в частині, що стосується позивача) не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки його прийнято непропорційно (без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення); стягнення накладене із порушеннями порядку накладання дисциплінарних стягнень, передбаченого Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що порушення позивачем дисципліни, що виразилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп"яніння, як особи, яка зобов"язана сама забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, припиняти адміністративні правопорушення, поважати людську гідність є неприпустимою та потребує відповідного реагування з боку відповідача.
За змістом ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про обгрунтованість дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Доводи касаційної скарги про незаконність звільнення з тих підстав, що позивача вже притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності не заслуговують на увагу. За змістом п. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі. Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді:В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк