03 грудня 2013 року м. Київ К/9991/48131/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.08.2009 року по справі № 2а-154/09/1470 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва, третя особа Державна податкова адміністрація Миколаївської області, про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003432303 і №0003442303/0 від 17.10.2008 року.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.08.2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ДПА у Миколаївській області була здійснена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці, що належить позивачу, під час якої встановлено порушення п.п.1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР) та ст. 3 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі Закон №98/96-ВР).
За наслідками здійсненої перевірки ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва прийняті рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5,81 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судами попередніх інстанцій було встановлено відсутність факту порушення позивачем п.п.1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР та ст. 3 Закону №98/96-ВР, що підтверджується матеріалами справи. Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях позивача вказаних порушень відповідачем не надано.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва відхилити.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.08.2009 року по справі № 2а-154/09/1470 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.