03 грудня 2013 року м. Київ К/9991/46998/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2011 року та постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року по справі № 2-а-107/11/1970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Професіонал» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Професіонал» звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001602304/0 від 17 грудня 2010 року про визначення сум податкового зобов'язання (з врахуванням фінансових санкцій) за платежами по податку на додану вартість на суму 43806,00 грн.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Тернопільською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Торговий дім «Професіонал» з питань повноти декларування податку на додану вартість по взаєморозрахунках з контрагентами. За наслідками перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001602304/0 від 17 грудня 2010 року за платежем по податку на додану вартість на суму 43806,00 грн. за порушення позивачем вимог, встановлених п.1.4 ст.1, ст.4 пп.«а», «б», «в», п. 6.4, ст. 6, пп. «а», «в» п. 6.5, ст.6, ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР).
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано. На час укладання договорів із позивачем, його контрагенти були платниками ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.
Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2011 року та постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року по справі № 2-а-107/11/1970 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.