03 грудня 2013 року м. Київ К/9991/46466/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 року по справі № 2а-4829/09/1470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грамматон» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення, -
11.09.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Грамматон» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2009 року №0003581510/0.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.12.2008 року інспекторами ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було відмовлено позивачу в прийнятті декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, про що позивач листом від 19.12.2008 року повідомив керівника відповідача та направив декларацію з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року поштою, що підтверджується описом до поштового листа.
ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасного подання податкової звітності, за результатами якої зроблено висновок про порушення термінів подання податкової звітності.
11.08.2009 року на підставі даних висновків відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003581510/0, яким визначено податкове зобов'язання (штрафна санкція) з податку на прибуток в сумі 170,00 грн. за порушення пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4, відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181-III).
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп.4.1.7 п.4.1 ст.4 Закону №2181-III платник податків має право не пізніше, ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Судами встановлено, що граничним строком подання декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року було 20.12.2008 року, а декларація відправлена відповідачу поштою 19.12.2008 року та отримана відповідачем 09.01.2009 року.
Відповідно до пп.4.1.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-III прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому, декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень пп.4.1.7 п.4.1 ст.4 Закону №2181-III, не застосовується.
Судова колегія погоджується із висновками судів, що лист позивача від 19.12.2008 року і є вищезазначеною заявою. Тому, суди дійшли вірного висновку, що позивач подав декларацію з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року у передбаченому законом порядку.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва відхилити.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 року по справі № 2а-4829/09/1470 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.