"03" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/27182/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити нарахування щорічної грошової допомоги на оздоровлення,
У березні 2009 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача. Просив визнати неправомірними дії відповідача та стягнути щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 вересня 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату одноразової компенсації відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 23 340 грн. 60 коп. В решті позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання виплати конкретних сум та у задоволенні цих позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом II групи внаслідок захворювання, що пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та іншими Законами України.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам II групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
В порушення наведеної норми відповідач у 2008 році виплатив щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року в розмірі 284 грн. 40 коп., тобто у меншому розмірі ніж це передбачено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Окрім того, статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Кабінетом Міністрів України у 2009 році таке право використано не було, а тому вказані норми не підлягають застосуванню під час визначення розміру виплат, передбачених ст. 48 Закону п України «Про статус і соціальний захист громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При цьому, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону. А відтак, суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання стягнути конкретну суму.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції та змінену постанову суду першої інстанції - без змін
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Київської області від 17 листопада 2011 року та змінене рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 вересня 2010 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді:В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк