11 грудня 2013 року К/800/40537/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.
Олендера І.Я., Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року по справі № 805/4995/13-а
за позовом ОСОБА_4
до Головного управління юстиції у Донецькій області (далі - Управління)
третя особа Міністерство юстиції України
про визнання протиправним та скасування розпорядження,
У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління, третя особа Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року, позовну заяву Арбітражного керуючого ОСОБА_4, задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Управління з внесення до «Акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов ¹177 від 4 січня 2013 року» відомостей про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 пункту 4.1, абзацу восьмого пункту 4.8 Розділу IV «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року №3176/5.
Визнано протиправними дії Управління з внесення до «Акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов ¹201 від 4 квітня 2013 року» відомостей про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_4 пункту 4.1, абзацу 8 пункту 4.8 Розділу IV «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року №3176/5 та абзацу 6 частини 6 статті 17 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у редакції Закону України від 30 червня 1999 року №784, із змінами і доповненнями, діючими до 19 січня 2013 року.
Скасовано «Розпорядження про усунення порушення №45/179Б від 14 січня 2013 року №59», видане Головним управлінням юстиції у Донецькій області на ім'я арбітражного керуючого ОСОБА_4
Визнано протиправними дії Управління зі складення «Акту про повторне порушення ліцензійних умов арбітражним керуючим № 2 від 4 квітня 2013 року».
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.
У жовтні 2011 року ухвалою Господарського суду Донецької області по справі № 45/179Б арбітражний керуючий ОСОБА_4 була призначена керуючим санацією Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс».
У січні 2013 року Управлінням проведено позапланову перевірку діяльності ліцензіата - ОСОБА_4 з питань додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих. За результатами цієї перевірки складено Акт позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов ¹177, в якому зазначено про виявлення порушень позивачем зазначених Ліцензійних умов.
Згідно висновків даного Акту, арбітражним керуючим ОСОБА_4 порушенні пункт 4.1, абзац 8 пункту 4.8 Розділу IV Ліцензійних умов, не вжито достатніх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником за договорами №10/4У від 16 листопада 2009 року та №12/2У від 22 листопада 2011 року, укладеними з ТОВ «Енергоімпекс», а також дебіторської заборгованості на суму 8916000 грн. з періодом виникнення 2007 рік.
Розпорядженням відповідача від 14 січня 2013 року № 59, позивача зобов'язано у термін до 15 лютого 2013 року усунути вказані порушення.
За результатами проведеної 3-4 квітня 2013 року позапланової перевірки додержання ОСОБА_4 ліцензійних умов складено Акт № 201.
Згідно висновків Акту позивачем порушено вимоги пункту 4.1. Розділу IV Ліцензійних умов, абзацу 6 частини 6 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не вжито достатніх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником за договорами №10/4У від 16 листопада 2009 року та №12/2У від 22 листопада 2011 року укладених з ТОВ «Енергоімпекс», пункту 4.1. Розділу IV Ліцензійних умов, абзацу 8 пункту 4.8 Розділу IV Ліцензійних умов, абзацу 6 частини 6 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не вжито достатніх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником, а саме за договором №12/14у від 1 листопада 2012 року, укладеним з ТОВ «Донтехспецбуд».
4 квітня 2013 року відповідачем складено «Акт про повторне порушення арбітражним керуючим Ліцензійних умов № 2», згідно якого арбітражним керуючим ОСОБА_4 порушено пункт 4.1 Розділу IV Ліцензійних умов, абзацу 8 пункту 4.8 Розділу IV Ліцензійних умов, абзацу 6 частини 6 статті 17 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у редакції від 30 червня 1999 року №784, зі змінами і доповненнями, діючими до 19 січня 2013 року, не вжито достатніх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником, а саме за договорами 10/4У від 16 листопада 2009 року та №12/2У від 22 листопада 2011 року, укладеними з ТОВ «Донтехспецбуд».
Задовольняючи позовні вимоги, щодо визнання протиправними дій Управління з проведення позапланової перевірки ліцензіата ОСОБА_4 та скасування розпорядження Управління «Про усунення порушення №45/179Б від 14 січня 2013 року №59», суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступного.
Відповідно до пункту 31 частини 3 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі - Закон) ліцензуванню підлягає господарська діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Частиною 2 статті 4 Закону визначено, що реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, уповноважені законом державні колегіальні органи, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.
Згідно зі статтею 6 Закону передбачено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: забезпечувати виконання законодавства у сфері ліцензування; затверджувати ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, крім випадків, передбачених цим Законом; видавати та переоформлювати ліцензії, видавати дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймати рішення про визнання ліцензій недійсними; здійснювати у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов; видавати розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; анулювати ліцензії на певний вид господарської діяльності; формувати і вести ліцензійний реєстр.
У відповідності до статті 20 Закону контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.
За результатами перевірки орган ліцензування в останній день перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник видається керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, який перевірявся, другий - зберігається органом ліцензування.
Орган ліцензування не пізніше п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або приймає рішення про анулювання ліцензії. Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення порушень.
Підставами для анулювання ліцензії є, зокрема, акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов. Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття. (стаття 21 Закону №1775-III).
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування діяльність арбітражних» було визначено, що органом ліцензування діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є Міністерство юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України №3177/5 від 14 жовтня 2011 року затверджено «Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» (далі - Порядок).
Пунктом 1.3 Порядку встановлено, що контроль за додержанням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) (далі - арбітражні керуючі) Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року №3176/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2011 року за №1196/19934 (далі - Ліцензійні умови), здійснюють Міністерство юстиції України як орган ліцензування та за дорученням Міністерства юстиції України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган державного контролю).
Контроль за додержанням арбітражними керуючими Ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок (пункт 2.1 Порядку)
Відповідно до пункту 2.3 Порядку позапланові перевірки здійснюються органами державного контролю на підставах, визначених законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, за зверненням фізичних та юридичних осіб (письмові повідомлення, заяви, скарги, звернення, листи тощо) про порушення ліцензіатом Ліцензійних умов. Позапланова перевірка у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення ліцензіатом вимог законодавства здійснюється тільки за наявності згоди Міністерства юстиції України на його проведення. Під час проведення позапланових перевірок з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цих перевірок (предмет перевірки).
Відповідно до пункту 2.5 Порядку для проведення перевірки орган державного контролю видає наказ про створення комісії, призначення голови та членів комісії, у якому вказуються арбітражний керуючий, щодо якого буде здійснюватись захід, предмет перевірки, встановлюються строки проведення перевірки, визначаються організаційні заходи, спрямовані на забезпечення проведення перевірки. На підставі наказу оформлюється посвідчення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника органу контролю і засвідчується печаткою органу державного контролю.
Згідно пункту 2.6 Порядку про проведення позапланової перевірки арбітражний керуючий заздалегідь не попереджається. Арбітражному керуючому надається копія звернення у письмовій формі про порушення Ліцензійних умов, яке стало підставою для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 5.1 Порядку за результатами перевірки орган державного контролю в останній її день складає та підписує акт планової (позапланової) перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов( додаток 5).
Про повторне порушення арбітражним керуючим Ліцензійних умов органом державного контролю складається акт за встановленою формою.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позапланові перевірки щодо арбітражного керуючого ОСОБА_4 було проведено без наявності згоди Міністерства юстиції України на їх проведення.
Під час проведення позапланових перевірок з'ясовувалось питання додержання позивачкою «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки України від 4 травня 2001 року №72/49, які були визнані такими, що втратили чинність, згідно із наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 2 липня 2012 року №746, який набрав чинності 27 серпня 2012 року.
Крім того, суди дійшли висновку про відсутність ознак повторності порушення позивачкою «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року №3177/5.
Висновки, викладені в Актах ¹177 та ¹201, «Акті про повторне порушення арбітражним керуючим Ліцензійних умов №2» спростовуються доказами, наданими позивачкою щодо належного виконання нею обов'язків арбітражного керуючого, з огляду на таке.
17 вересня 2012 року Господарським судом Донецької області було відкрито провадження по справі №5006/21/61/2012 за позовом ДП «Дзержинськвантажтранс» до ТОВ «Енергоімпекс» про стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом, виконання маневрових робіт в сумі 9343302,99 грн.
Після відкриття провадження по справі про стягнення заборгованості за договором №10/4У від 16 листопада 2009 року та договором №12/2У від 22 листопада 2011 року між сторонами ДП «Дзержинськвантажтранс» та ТОВ «Енергоімпекс» розпочалися перемови про мирове (позасудове) врегулювання спору.
У результаті перемов було досягнуто згоди про підписання графіку погашення заборгованості за договорами №10/4У від 16 листопада 2009 року та №12/2У від 22 листопада 2011 року.
Керуючись інтересами боржника та кредиторів по справі було вирішено, що найбільш ефективним заходом по стягненню заборгованості перед боржником є мирове (позасудове) врегулювання питання погашення заборгованості.
3 січня 2013 року арбітражний керуючий ОСОБА_4 звернулась із запитом №45/179Б до ТОВ «Енергоімпекс» про відновлення первинних документів за 2007 рік, оскільки за даними бухгалтерської звітності ДП «Дзержинськвантажтранс» за ТОВ «Енергоімпекс» рахується заборгованість у сумі 8916000 грн. (а.с.36).
Однак, згідно відповіді ТОВ «Енергоімпекс» №1 від 4 січня 2013 року за даними бухгалтерської звітності за підприємством відсутня заборгованість перед ДП «Дзержинськвантажтранс» за 2007 рік.
Діючи за приписами Акта від 4 січня 2013 року ¹177, позивачем проведено роботу по стягненню заборгованості за договорами №10/4У від 16 листопада 2009 року та №12/2У від 22 листопада 2011 року укладеними з ТОВ «Енергоімпекс», а саме до Господарського суду Донецької області були направлені позовні заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «Енергоімпекс»:
Справа №905/1537/13-Г про стягнення заборгованості за договором на транспортне обслуговування № 12/2у від 22 листопада 2011 року (а.с.78).
Справа №905/1531/13-Г про стягнення заборгованості за договором на транспортне обслуговування № 10/4у від 16 листопада 2009 року (а.с.72).
Справа №905/1533/13-Г про стягнення заборгованості за договором №07/3у від 28 грудня 2006 року (а.с.80-81).
19 листопада 2012 року на підставі договору про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом № 12/14у від 1 листопада 2012 року було складено Претензію №03/1003 до ТОВ «Донтехспецбуд» на суму 2154945,18 грн. з розрахунком заборгованості станом на 1 грудня 2012 року (а.с.88-90).
Претензія від 19 грудня 2012 року №03/1003 та розрахунок заборгованості були отримані ТОВ «Донтехспецбуд» 14 січня 2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.91).
10 січня 2013 року на підставі договору про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом № 12/14у від 1 листопада 2012 року складено Претензію №03/33 до ТОВ «Донтехспецбуд» на суму 3417752,77 грн. з розрахунком заборгованості станом на 1 січня 2013 року (а.с.92-93). Вказана претензія від 10 січня 2013 року №03/33 та розрахунок заборгованості, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримані ТОВ «Донтехспецбуд» 21 січня 2013 року.
Крім того, 12 лютого 2013 року на підставі договору про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом № 12/14у від 1 листопада 2012 року складено Претензію №03/115 до ТОВ «Донтехспецбуд» на суму 3549158,36 грн. з розрахунком заборгованості станом на 1 лютого 2013 року.
У березні 2013 року позивачем отримано відповідь ТОВ «Донтехспецбуд» №б/н від 18 березня 2013 року, в якій зазначено про несвоєчасність отримання платежів від контрагентів та як наслідок неможливість погашення заборгованості в повному обсязі. Зазначено про погашення заборгованості наступним чином: квітень-травень 2013 року - 1549158,36 грн., червень 2013 року - 1000000 грн., липень 2013 року - 1000000 грн. (а.с.98).
Враховуючи викладене, арбітражним керуючим ОСОБА_4 вжито передбачені нормами чинного законодавства заходи по стягненню дебіторської заборгованості, яка виникла в ДП «Дзержинськвантажтранс» за 2007 рік.
Таким чином, відповідач під час складання спірних актів та розпорядження діяв без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття цього рішення та призвели до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суди першої апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, а тому у відповідності до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Головного управління юстиції у Донецькій області відхилити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ємельянова В.І.
Судді Олендер І.Я.
Рецебуринський Ю.Й.