Постанова від 02.12.2013 по справі 712/6189/13а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року м. Київ К/800/53806/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Винокурова К.С.

Бутенка В.І.

Олексієнка М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 13 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, третя особа - Територіальне управління державної судової адміністрації України в Черкаській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, за участю третьої особи Територіального управління державної судової адміністрації України в Черкаській області про визнання незаконною бездіяльності щодо не проведення перерахунку розміру призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого судді на посаді голови суду. Крім того, позивач ставив питання про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до розміру заробітної плати працюючого судді на посаді голови суду; та зобов'язати відповідача здійснювати щоквартально, починаючи з першого місяця, в якому Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік збільшується розмір мінімальної заробітної плати, перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Свої позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що відповідно до ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» з 01.01.2012р. введено нові ставки окладів суддів місцевих судів та доплат за виконання адміністративних обов'язків: 8 мінімальних заробітних плат, встановлених Законами України «Про державний бюджет України на 2012 рік» , «Про державний бюджет України на 2013 рік», та додатково 10 відсотків посадового окладу судді відповідного судді як голові суду.

Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 13 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Управління у не проведенні перерахунку розміру призначеного ОСОБА_4 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого судді на посаді голови Придніпровського районного суду м. Черкаси. Зобов'язано Управління здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_4 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого судді на посаді голови Придніпровського районного суду м. Черкаси, починаючи з 01 січня 2012 року. Зобов'язано Управління щоквартально, починаючи з першого числа місяця, в якому Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік збільшується розмір мінімальної заробітної плати здійснювати перерахунок призначеного ОСОБА_4 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого судді на посаді голови Придніпровського районного суду м. Черкаси.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу адміністративного суду касаційної інстанції не надіслав.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 20.03.2000р. №1495-111 та наказу начальника управління юстиції у Черкаській області від 27.03.2000р. №30-Л ОСОБА_4 був звільнений з посади голови та судді Придніпровського районного суду міста Черкаси у зв'язку з виходом у відставку.

На момент звернення до суду позивач отримував довічне грошове утримання у розмірі, визначеному відповідно до заробітної плати судді, яка виплачувалась у 2000 році.

Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в повному обсязі з урахуванням передбачених законодавством доплат та надбавок.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, однак вказує на часткову помилковість позиції судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з законністю рішення суду апеляційної інстанції, який, залишаючи без змін постанову Соснівського районного суду міста Черкаси, не звернув увагу на те, що, суд першої інстанції не надав правового значення тим обставинам, які були пов'язані з існуванням обмежень щодо граничного розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці протягом періоду з 01.12.2012р. по 03.06.2013р., що в свою чергу зумовлювало необхідність зазначення можливості здійснення відповідного перерахунку тільки з урахуванням існуючих на той період обмежень.

Згідно з положеннями частини 3 ст. 138 Закону №2453, у редакції чинній на 01.12.2012 р., щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону України від 08.07.2011 р. N 3668-VI і яка діяла на момент 01.12.2012 р., передбачалось, що виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.12.2012р. по 03.06.2013р. має здійснюватися у відповідності до положень законодавства, чинних у цей період часу.

Щодо нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 03.06.2013р., колегія суддів, погоджуючись в цій частині з судом першої інстанції, зазначає наступне.

Колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року встановлено, що підлягають застосуванню частини 1, 2 статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечать Конституції України; частина 3 статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України‚ не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина 3 статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Перше, друге, трете речення частини 5 статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини 5 статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку"‚ та четверте речення частини 5 статті 138 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом № 3668, а саме: «Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453. Дія абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Спеціальним законом, що регулює гарантії соціального захисту суддів є Закон України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно п. 1 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року (далі - Закон № 2453) суддівська винагорода регулюється цим Законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно (з урахуванням ст. 12 ЗУ "Про державний бюджет на 2012 рік" від 22.12.2011 року № 4282- VI.

У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року, зокрема, зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Зміст ст. 138 Закону № 2453 в редакції, яка діє внаслідок прийняття рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року, чітко та однозначно встановлює співвідношення та залежність розміру місячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Існуюче формулювання змісту статті зазначеної закону є цілком достатнім для того, щоб зробити висновок, що зміна розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, є достатньою підставою для зміни розміру відповідного місячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з обґрунтуваннями касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, стосовно того, що наявність прямо передбаченого порядку перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці тільки для суддів Конституційного Суду України, вказує на неможливість здійснення перерахунку суддям інших рівнів.

Також суд не погоджується з позицією Управління щодо неможливості проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням усіх складових суддівської винагороди.

Забезпечення суддів регулюється розділом IX закону № 2453.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Закону №2453 суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст. 129 Закону № 2453 суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Таким чином поняття суддівської винагороди, визначене ч.2 ст. 129 Закону №2453, є комплексним, а перелік зазначених її складових є сталим та вичерпним.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 129 закону №2453, слід зробити висновок, що іншого визначення поняття грошового забезпечення суддів діюче законодавство не передбачає.

При цьому Закон №2453 не містить жодних обмежень щодо включення будь-якого з вищезазначених елементів суддівської винагороди до складу довічного грошового утримання судді у відставці.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо співвідношення та залежності розміру місячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, слід зробити висновок щодо необхідності проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з усіх складових суддівської винагороди, передбаченої ст.. 129 закону №2453.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо обов'язку відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 недоотримані суми довічного грошового утримання в розмірах, передбачених ст.. ст.. 129, 138 Закону № 2453-VI, з виплатою передбачених законодавством доплат та надбавок.

Також апеляційний суд безпідставно погодився з рішенням суду першої інстанції в частині щодо можливості зобов'язання відповідача нараховувати щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці у майбутньому.

Такий висновок базується на наступному. Згідно змісту ч. 1 ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин. При цьому ч. 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Тобто, в розумінні КАСУ порушення прав свобод та інтересів учасників публічно-правових віднесин може бути допущено з боку суб'єкта владних повноважень у вигляді будь-яких прийнятих рішень, вчинених дій чи допущеної бездіяльності. Відповідно під час розгляду спору суд може надати оцінку тим рішенням, діям чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які вже були прийняті, вчинені чи допущені на момент виникнення спору. Таким чином, КАСУ не передбачає можливості зобов'язати відповідача вчиняти у майбутньому певні дії, виходячи тільки з теоретичної можливості допущення ним в подальшому порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Проте слід враховувати, що в даному випадку, судом касаційної інстанції вже в повному обсязі було надано оцінку діям відповідача, щодо здійснення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці. За умови сталості нормативної бази, що регулює вищезазначені правовідносини, надана правова оцінка є обов'язковою для врахування відповідачем при виконанні ним своїх повноважень по відношенню до Позивача. Відповідно, такий перерахунок має здійснюватись на постійній основі, за умови виникнення обставин, що його зумовлять та сталості нормативної бази, що регулює вищезазначені правовідносини, без обмеження терміну або строку його проведення.

До такого висновку зводиться правова позиція, висловлена Верховним судом в постановах від 23 квітня 2012 року № 21-239а11 та від 19.03.2013 в №21-53а13, які згідно ст.. 244-2 КАСУ є обов'язковими для інших судів. В цих постановах зазначено, що з самого визначення поняття пенсії випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Таким чином, з урахування вищезазначеної позиції Верховного суду України, достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача є саме визначення обов'язку проведення перерахунку належного йому щомісячного грошового утримання з дати, з якої він має право та вимагає проведення перерахунку без обмеження кінцевого терміну або строку протягом якого такий перерахунок має здійснюватись.

Зважаючи на те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення судів попередніх інстанцій є помилковими лише в частині, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції зі скасуванням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року скасувати.

Постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 13 червня 2013 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

«Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області у не проведенні перерахунку розміру призначеного ОСОБА_4 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого судді на посаді голови Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкасах здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_4 довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.12.2012р. по 03.06.2013р. у розмірі 80 відсотків грошового утримання працюючого судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в межах десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Черкасах здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_4 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого судді на посаді голови Придніпровського районного суду міста Черкаси, починаючи з 03.06.2013р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.»

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: К.С. Винокуров

В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

Попередній документ
36041800
Наступний документ
36041802
Інформація про рішення:
№ рішення: 36041801
№ справи: 712/6189/13а
Дата рішення: 02.12.2013
Дата публікації: 17.12.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо: