"05" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/37684/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівЗайця В.С.
Сороки М.О.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення (далі - УПСЗН) Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та стягнення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду
м. Києва від 09 червня 2011 року
У лютому 2009 року ОСОБА_4 в Дарницькому районному суді
м. Києва пред'явила позов до УПСЗН Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та стягнення коштів.
Вимоги обґрунтовувала тим, що вона є матір'ю дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якої одержує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Вважає, що державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй виплачувалася не у встановленому Законом розмірі.
Просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною з 08 вересня 2008 року та зобов'язати відповідача виплачувати таку допомогу на майбутнє у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення ОСОБА_5 трирічного віку.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2009 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 червня 2011 року, позов задоволено частково.
Зобов'язано УПСЗН Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації провести перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_4 за період з 08 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року, у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, визначеному законом (стаття 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми").
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 подала касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та постановити у справі нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не досягла трирічного віку, перебуває на обліку в УПСЗН Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації як застрахована особа, внаслідок чого має право отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається застрахованій особі у розмірі, встановленому статтею 43 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240-III).
Проаналізувавши положення статті 43 Закону № 2240-III, колегія суддів приходить до висновку, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується, виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць, а не у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли передчасного висновку про часткове задоволення позову щодо здійснення перерахунку та забезпечення виплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку згідно з вимогами статті 15 Закону України від 21 листопада 1992 року
№ 2811-ХII "Про допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХII) без урахування приписів 43 Закону № 2240-III, оскільки не звернули уваги на те, що позивач є застрахованою особою у системі загальнообов'язкового державного страхування.
З огляду на те, що зазначені обставини мають суттєве значення для визначення правових норм, які слід застосовувати до спірних правовідносин, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати обставини у справі та давати їм оцінку, справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Також при постановленні рішення слід врахувати наступне.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом № 2811-ХII, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.
Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХII та Закону № 2240-III.
Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40- 44.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40- 44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 01 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Відповідно до положень частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суди попередніх інстанцій не виконали вимог частини другої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України й постановили незаконні рішення, які підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду першої інстанції слід виконати вказівки суду касаційної інстанції, більш повно встановити обставини у справі та у залежності від встановленого - вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 червня 2011 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та стягнення коштів направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Заяць В.С.
Сорока М.О.