28 листопада 2013 року м. Київ К/9991/19935/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011
у справі № 2а-10165/09/8/0170
за позовом Малого приватного підприємства «Увіс»
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим
про визнання протиправними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
Мале приватне підприємство «Увіс» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2010 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2010 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи що відповідачем 21.07.2009 проведена невиїзна (камеральна) документальна перевірка податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008 МПП «Увіс».
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями, яке виразилося у заниженні позивачем податкового зобов'язання з ПДВ у період з 01.10.2008 по 31.10.2008 на загальну суму 368708,95грн.; за результатами перевірки складено акт №904 15-02/19449257 від 21.07.2009
За наслідками висновків вищезазначеного акту відповідачем було прийнято повідомлення-рішення № 0001431502/0 від 04.08.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 553063,42грн., в тому числі 368708,05грн. основного платежу та 184354,47грн. штрафних санкцій.
Податковий орган приймаючи оспорюване рішення виходив з того, що акт перевірки містить висновки ДПІ про те, що МПП «Увіс» не були задекларовані податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП в розмірі 368708,95грн., які базуються виключно на результатах перевірки системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з ПДВ, оскільки обсяг поставки в складі податкового кредиту ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП за цими даними склав 368708,95грн.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду АР Крим від 03.04.2006 по справі № 2-9/5801.1-2006, яке згідно з довідкою ГС АРК від 15.01.2010 набрало законної сили 14.04.2006, з ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопський КХП на користь МПП «Увіс» було стягнуто 2212253,40грн. заборгованості, 990600грн. упущеної вигоди та судові витрати.
При цьому, як зазначено в даному рішенні, 2212253,40 грн. є подвійною вартістю неповерненого рису-сирцю в кількості 103909кг, який у свій час був переданий ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопський КХП на зберігання.
Вказана вартість рису-сирцю, на виконання рішення суду, була перерахована позивачу ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП в жовтні 2008, про що свідчать призначення платежів у наявних в матеріалах справи виписках банку.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»під оподатковуваними операціями для цілей цього Закону маються на увазі будь-які операції платників податку, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Перелік оподатковуваних операцій визначений пунктом 3.1 статті 3 зазначеного Закону. До цього переліку, зокрема, належать поставки товарів або поставки послуг (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України бере до уваги, що вироком Красноперекопського міськрайонного суду від 03.02.11 по справі № 1/0112/11/11 встановлена вина головного бухгалтера ДП ДАК «Хліб України», яка навмисно внесла неправдиві дані суми податкового кредиту 595636,67грн. (сума податку на додану вартість, отриману від операції по взаємовідносинам з МПП «Увіс») у декларацію, чим заподіяла злочин, передбачений ст.ст. 212 ч.1, 366 ч.1 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджує висновки судів попередніх інстанцій стосовного того, що оскільки цивільно-правова операція, яка мала місце між МПП «Увіс» та ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП щодо стягнення подвійної вартості рису-сирцю за не повернення переданого на зберігання рису-сирцю в кількості 103909 кг, не є поставкою в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», то позивач не повинен був виписувати податкові накладні та нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ.
Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011 у справі 2а-10165/09/8/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011 у справі 2а-10165/09/8/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко