"05" грудня 2013 р. м. Київ К-35896/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівЗайця В.С.
Леонтович К.Г.
секретар судового засідання Паламарчук Н.О.
за участі представника Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" Басюка О.І., розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом Комунального підприємства (далі - КП) "Смілакомунтеплоенерго" до Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області (далі - ДІКЦ в Черкаській області), третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - виконавчий комітет Смілянської міської ради про скасування рішення за касаційною скаргою ДІКЦ в Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року
У травні 2009 року КП "Смілакомунтеплоенерго" в Черкаському окружному адміністративному суді пред'явило позов до ДІКЦ в Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - виконавчий комітет Смілянської міської ради про скасування рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що рішенням ДІКЦ в Черкаської області від 16 квітня 2009 року № 40 "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" встановлено порушення у вигляді застосування Комунальним підприємством тарифів на теплопостачання з недотриманням термінів їх введення та порушено порядок встановлення та застосування тарифів на теплопостачання без дотримання процедури їх введення, визначеної чинним законодавством.
Відповідно до цього рішення у нього підлягає вилученню та зарахуванню до Державного бюджету України сума у розмірі 2861709,59 грн. як незаконно отримана виручка та 5723 419,18 грн. у вигляді штрафу, а всього - 8585128,77 грн.
Вважає, що рішення ДІКЦ в Черкаської області від 16 квітня 2009 року № 40 "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" ухвалене без дотримання вимог чинного законодавства.
Просило вказане рішення скасувати як таке, що прийнято з порушенням чинного законодавства.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року в задоволенні адміністративного позову КП "Смілакомунтеплоенерго" відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року апеляційну скаргу КП "Смілакомунтеплоенерго" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року задоволено.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року скасовано.
Постановлено нову постанову, якою адміністративний позов КП "Смілакомунтеплоенерго" задоволено.
Скасовано рішення ДІКЦ в Черкаській області від 16 квітня 2009 року № 40 "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін".
Стягнуто з Державного бюджету України на користь КП "Смілакомунтеплоенерго" судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ДІКЦ в Черкаській області подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржуване рішення апеляційним судом у справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити у справі нове судове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ДІКЦ в Черкаській області БУЛА проведена перевірка формування, встановлення та застосування КП "Смілакомунтеплоенерго" тарифів на житлово-комунальні послуги (теплопостачання та гаряче водопостачання) щодо дотримання Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання", постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 955, зі змінами та доповненнями та іншого законодавства з вищезазначених питань.
За результатами перевірки складено акт від 15 квітня 2009 року № 0975, в якому зазначено, що КП "Смілакомунтеплоенерго" три рази підвищувало тарифи на послуги з централізованого опалення без подання необхідних документів та отримання висновку ДІКЦ щодо їх відповідності економічно обґрунтованому рівню витрат та розміру введених в дію тарифів, що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2007 року № 297 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ" та наказу Міністерства Економіки України від 07 березня 2007 року № 67 "Про затвердження Порядку надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, а також технічного обслуговування ліфтів".
На підставі вказаного акту перевірки ДІКЦ в Черкаській області прийнято рішення про накладення на позивача штрафу в подвійному розмірі від суми порушення.
Визначено, що сума зайво нарахованих коштів по групам споживачів за період з грудня 2008 по березень 2009 року становить 4217423,37 грн., загальна сума необґрунтовано отриманої виручки за період з 01 грудня 2008 року по 01 квітня 2009 року становить 2861709,59 грн.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2007 року № 297 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" встановлено обов'язок господарюючих суб'єктів отримати висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії, наданням послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води. Позивач порушив норми законодавства, здійснивши підвищення тарифів без відповідного висновку органу державної влади.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов про скасування рішення ДІКЦ в Черкаській області від 16 квітня 2009 року № 40, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не підвищував тарифи, не зазначав дати введення в дію коригування тарифів, він лише виконував рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради, які на день розгляду справи були чинними, і виконуючи їх, позивач ніяким чином не порушив законодавство України.
Колегія суддів не може погодитися з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні ним до спірних правовідносин норм матеріального права.
Є також незаконним і необґрунтованим й рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Статтею 12 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160- IV "Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено, що регуляторні акти, прийняті органами місцевого самоврядування та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніше як у 10-денний строк після їх прийняття та підписання.
Згідно із статтею 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради нормативно-правого характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.
Отже, цим Законом встановлено дату набрання чинності нормативно-правовим актом - з дня його офіційного оприлюднення. Іншої дати, такої як дата, з якої змінюються правовідносини, що регулюються нормативно-правовим актом, законодавством не передбачено.
Згідно з актом перевірки КП "Смілакомунтеплоенерго" вводило в дію тарифи раніше за їх прийняття та офіційне оприлюднення.
Крім того, воно отримало у відповідача позитивний висновок від 22 квітня 2008 року за № 49 щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення за групами споживачів, на підставі якого було прийняте рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 01 серпня 2008 року № 724 "Про тарифи на послуги з централізованого опалення КП "Смілакомунтеплоенерго". Підвищення тарифів відповідно до рішень ради від 20 листопада 2008 року № 1076, від 11 грудня 2008 року № 1156, від 25 грудня 2008 року № 52 (616) з Інспекцією не погоджувалися.
Рішення Смілянської міської ради офіційно оприлюднені у газеті "Сміла", зокрема, рішення від 20 листопада 2008 року № 1076 - у газетному номері від 04 грудня 2008 року, рішення від 11 грудня 2008 року № 1156 - у газетному номері від 25 грудня 2008 року, та рішення від 25 лютого 2009 року № 136 - у газетному номері від 12 березня 2009 року. Проте, вони введені у дію: перші два - з 01 грудня 2008 року, та третє - з 01 січня 2009 року.
Отже, тарифи на послуги з централізованого опалення КП "Смілакомунтеплоенерго" могли бути застосовані з часу офіційного оприлюднення рішень органу місцевого самоврядування щодо їх зміни, а не з дати, зазначеної у рішеннях, оскільки це призвело до порушення прав споживачів.
Суд апеляційної інстанції не звернув на ці обставини уваги й безпідставно задовольнив позов.
Водночас у порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалюючи рішення у справі, судом першої інстанції не перевірено правильність розрахунків ДІКЦ в Черкаській області загальної суми необґрунтовано отриманої виручки КП "Смілакомунтеплоенерго" за період з 01 грудня 2008 року по 01 квітня 2009 року.
З огляду на те, що дана обставина має суттєве значення для вирішення спору, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати обставини у справі та давати їм оцінку, справу необхідно направити на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового апеляційного розгляду суду апеляційної інстанції слід виконати вказівки суду касаційної інстанції, більш повно встановити обставини у справі та у залежності від встановленого вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області задовольнити частково.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року скасувати, а справу за позовом Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" до Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - виконавчий комітет Смілянської міської ради Черкаської області про скасування рішення направити на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Горбатюк С.А.
Заяць В.С.
Леонтович К.Г.