"21" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/45459/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації , Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Просив суд визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 рік.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції до внесення змін Законом України від 28.12.2007 року N 107-УІ, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на положеннях зазначеної норми, оскільки прийняті по недостатньо з'ясованим і перевіреним обставинам справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Частково задовольняючи позовні вимоги суди виходили із того, що відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам ІІ групи у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію абзаців 2-7 частини 4 ст. 48 Закону № 796.
Відповідно до статті 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, у випадку якщо спірна допомогу на оздоровлення виплачена позивачу після 09 липня 2007 року, то застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що розмір спірної допомоги, виплаченої позивачу у 2007 році, склав 120грн, однак не встановив дати, коли саме була здійснена ця виплата.
За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, не може зробити висновків, щодо правильності та обґрунтованості рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки зазначені порушення пов'язані з необхідністю встановлення обставин у справі, вони не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Враховуючи наведене, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2010 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній