"28" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/18165/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
секретар судового засідання Волошин В.М.
за участю представників згідно журналу судового засідання від 28.11.2013 (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011
у справі № 2а-10105/10/2670
за позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної
компанії „Нафтогаз України"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі
з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування рішення
Дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України"(правонаступник - Публічне акціонерне товариство „Укртрансгаз") звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступник - Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників) про визнання протиправним та скасування рішення №0001874120 від 02.11.2007.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2010 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2010 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 по 30.09.2006, Регіонального виробничого управління „Київавтогаз" Філії управління „Укравтогаз" Дочірньої компанії „Укртрансгаз" та складено акт № 45/23-70/26196526 від 05.03.2007
За результатами перевірки прийнято рішення №00023222330/0 від 15.08.2007, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 39371163, 60 грн.
В порядку адміністративного оскарження Державна податкова адміністрація у м. Києві рішенням №3922/10/25214 від 26.10.2007, скасувала рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 15.08.2007, а матеріали перевірки скеровано до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків для винесення рішення про застосування штрафних санкцій, внаслідок чого, 02.11.2007 відповідачем прийняте рішення №0001874120 від 02.11.2007, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 39371163, 60 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", підприємством позивача проводилась реалізація стисненого газу в обсязі 7719836 м. куб. на загальну суму 7874232, 72 грн. через термінали, за допомогою пластикових карток, без застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відпуск стисненого газу на автомобільній газонаповнювальній компресорній станції позивача дочірньої компанії „Укртрансгаз" здійснювався в період з січня 2005 року по березень 2005 року
Порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" був встановлений відповідачем 05.03.2007, а дії позивача, які відповідач кваліфікував як порушення законодавства про реєстратори розрахункових операцій відбулись протягом січня-березня 2005 року.
Відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до дочірньої компанії „Укртрансгаз" було прийняте 02.11.2007, в той час як порушення позивачем чинного законодавства про реєстратори розрахункових операцій відбулись протягом січня-березня 2005 року, а виявлено лише 05 березня 2007 року
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
З огляду на наведені положення законодавства суб'єкти підприємницької діяльності, які при продажу товарів здійснюють розрахункові операції в безготівковій формі (на підставі карток), зобов'язані проводити такі операції через РРО.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу.
Статтею 239 ГК України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем застосовано штрафні (фінансові) санкції поза межами указаних строків, протягом яких до господарюючого суб'єкта може бути застосована адміністративно-господарська санкція.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 у справі № 2а-10105/10/2670 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 у справі № 2а-10105/10/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко