"03" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/71271/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
при секретарі: Сватко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги: Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року
по справі №0670/3078/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Інвест» (надалі - ТОВ «Церсаніт Інвест»)
до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області (надалі - Новоград-Волинська ОДПІ Житомирської області ДПС, ГУ ДКУ в Житомирській області)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування, -
встановив:
У березні 2009р. позивач звернувся до суду з позовом до Новоград-Волинської ОДПІ Житомирської області ДПС, ГУ ДКУ у Житомирській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 18.11.2008р. №0007732330/0 та від 16.12.2008р. №0007732330/1, стягнення суми бюджетного відшкодування по ПДВ за січень 2007р.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.08.2012р. залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012р., позов задоволено. Визнано податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ Житомирської області ДПС від 18.11.2008р. №0007732330/0 та від 16.12.2008р. №0007732330/1 протиправними та скасовано. Стягнуто з Державного бюджету України в особі ГУ ДКУ у Житомирській області на користь ТОВ "Церсаніт Інвест" спірну суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Новоград-Волинська ОДПІ Житомирської області ДПС звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ГУ ДКУ в Житомирській області звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог до ГУ ДКУ у Житомирській області і прийняти нове рішення, яким в частині задоволення позовних вимого до ГУ ДКУ у Житомирській області відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ТОВ «Церсаніт Інвест» та Новоград-Волинська ОДПІ Житомирської області ДПС, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, податковим органом було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ "Церсаніт Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами поданого уточнюючого розрахунку за січень 2007р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.07.2006р. по 31.12.2006р., якою встановлено порушення абз."а" п.п.7.7.2, п.п.7.7.3, п.п.7.7.4, п..7.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року у спірній сумі, за результатами перевірки складено акт від 18.11.2008р. за №1344/05-53/23-30/33529350
На підставі вказаного акта відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.11.2008р. за №0007732330/0 та від 16.12.2008р. №0007732330/1, яким було зменшено ТОВ "Церсаніт Інвест" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009р.
Згідно висновків податкового органу товариство своєчасно не заявило вказану суму до бюджетного відшкодування, тому воно втратило право на відшкодування ПДВ, оскільки така сума не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів і включатися до декларації інших періодів або дозаявлятись уточнюючим розрахунком.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Так, судами встановлено, що позивач подав до Новоград-Волинської ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2007р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування, згідно яких дозаявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає відповідну суму.
Відповідно до п.1.8 ст.1 цього Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
У п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного вище Закону визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
З наведеного вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому виходячи зі змісту вказаного підпункту статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.
Як вірно встановлено судами, відповідач не надав суду доказів стосовно того, що в ході проведення перевірки податковим органом виявлено суму заниження податку на додану вартість і що позивач внаслідок цього втратив право на бюджетне відшкодування.
При цьому документами позивача про сплату сум ПДВ, які в подальшому були заявлені до бюджетного відшкодування підтверджено, що кошти на підставі яких у останнього виникло право на бюджетне відшкодування були сплачені у липні 2006 - вересні 2008р. у зв'язку з придбанням та спорудженням основних фондів, тому з врахуванням приписів п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач мав повне право на заявлення сум ПДВ до бюджетного відшкодування.
Стосовно доводів Новоград-Волинської ОДПІ про порушення позивачем процедури виправлення помилки, виявленої самостійно в попередніх звітних періодах, а саме: уточнюючи показники декларації за січень 2007р. позивач зобов'язаний був подати уточнюючий розрахунок за новою формою (додаток №2 - довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду), який до попередньої форми податкової декларації не передбачався є помилковими, оскільки позивачем не були порушені приписи п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166.
Окрім цього, позивачем в додатку №2 до декларації відображено частину залишку від'ємного значення, що фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах починаю з липня 2006р. включно по вересень 2008р.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов