Справа №22-83/2008 р. Головуючий у І інстанції Чмель О.Л.
Категорія 23 Доповідач Козлов О.М.
іменем України
21 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,
суддів Кочегарової Л.М. , Козлова О.М. ,
при секретарі Фік К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Спартс-ЛТД" (далі ТОВ „Спартс-ЛТД"), 3-ті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою та за зустрічним позовом ТОВ „Спартс-ЛТД" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою за апеляційною скаргою відповідача ТОВ „Спартс-ЛТД" на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 09 листопада 2007 року,
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 09 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ „Спартс-ЛТД" на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6848 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 грн., а також судові витрати в сумі 2364 грн., а всього 10712 грн .
В решті частини позову відмовлено.
Відмовлено в задоволенні позову ТОВ „Спартс-ЛТД" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.
В апеляційній скарзі відповідач ТОВ „Спартс-ЛТД" ставить питання про скасування рішення і постановления нового рішення, яким просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, а позовні вимоги ТОВ „Спартс-ЛТД" задовольнити. При цьому посилається на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, вказує на те, що винним в ДТП є ОСОБА_1, який порушив п.11.10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого ТОВ „Спартс-ЛТД" спричинено матеріальну шкоду на суму 5604 грн. 80 коп..
Заслухавши суддю-доповідача; пояснення представника відповідача ТОВ „Спартс-ЛТД" та третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4, третю особу ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість постановленого в справі рішення в межах цих доводів, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що автомобіль „ВАЗ-21043", реєстраційний номер НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_3, який за договором оренди від 14.05.2005 року передав цей автомобіль ТОВ „Спартс" строком на 3 роки ( а.с. 125-127). ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з ТОВ „Спарте". ОСОБА_1 є власником автомобіля „ВАЗ-2115", реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 7).
19.06.2006 року, приблизно о 1500 годині, на вул. М. Мазая в районі будинку №23 в Іллічівському районі М. Маріуполя сталося зіткнення автомобіля „ВАЗ-21043, під керуванням ОСОБА_2, з автомобілем „ВАЗ-2115", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1. При цьому обидва автомобіля були пошкодженні, а пасажирка позивача ОСОБА_6, - травмована.
При постановлені рішення суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 1166, 1167, 1172, 1188, ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою у повному обсязі. Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
При цьому суд першої інстанції вважав, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_2, який відповідно до висновку судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 29.06.2007 року порушив п.11. 12.4, 12.9 (б), 13.1 Правил дорожнього руху України, і ці порушення знаходились в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди тому, що виконуючи вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти цієї події. В той же час, в даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходились в причинному зв'язку з настанням цієї ж дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.(а.с. 103-108) Ці ж обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (а.с. 46, 61),
Постановами справи про адміністративне правопорушення №3-5475/06 та матеріалом про відмову в порушенні кримінальної справи.
Погоджуючись з рішенням суду колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, постановою судді Іллічівського районного суду від 27 липня 2007 року встановлено, що 19 червня 2007 року, приблизно о 15-00 годині, на вул. М. Мазая в районі будинку №23 в Іллічівському районі м. Маріуполя ОСОБА_2, керуючи автомобілем „ВАЗ-21043", реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив п.11.2.3 „б", 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаного автомобілю з автомобілем „ВАЗ-2115", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1.
Цією постановою ОСОБА_2 визнаний винним в порушенні п.11.2.3"б", 13.1 Правил дорожнього руху України і за ст. 124 КпАП України до нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 68 грн..
Постановою судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 27.07.2006 року відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України закрито провадження по справі по за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України,
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, і тільки з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, наявні в справі докази, свідчать про те, що дії, які призвели до завдання шкоди, вчинені саме ОСОБА_2, який знаходився в трудових відносинах з відповідачем.
Що стосується доводів апеляційної скарги відносно неприйняття судом до уваги свідчення ОСОБА_8, то колегія суддів вважає, що суд дав цим свідченням належну оцінку і обгрунтовано вважав, що вони суперечать доказам, що маються по справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Вирішуючи справу, суд повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи сторін, дав належну оцінку наданим сторонами доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 3ОЗ, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Спартс-ЛТД" відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 09 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.