Справа №22 ц - 329 - 2008р. Головуючий у І інстанції Богуславська І.А.
Категорія - 36 Доповідач Ігнатоля Т. Г.
Іменем України
28 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецькоі області в складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,
суддів Кочегарової Л.М. , Козлова О.М. ,
з участю секретаря Лепеха А. С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини за апеляційною скаргою позивачки на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 лютого 2008 року, -
встановила:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 4 лютого 2008 року позовОСОБА_1 задоволений частково.
Стягнуті аліменти зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання в розмірі 1/4 частки від заробітку ( доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 5 листопада 2007 року до досягнення сином ОСОБА_3 трьохрічного віку, тобто до 28 листопада 2010 року.
Стягнуто зОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грв. і витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грв.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, тобто про стягнення аліментів у розмірі 1\4 частини заробітку відповідача щомісячно. Посилалася на те, що суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, який просив відхилити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності з вимогами ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.
Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що її чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 80 цього Кодексу аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку ( доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дітей, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в позовній заяві просила стягнути на свою користь аліменти в розмірі 500 грв. щомісячно.
В судовому засіданні позивачка змінила свої позовні вимоги та просила стягнути аліменти на своє утримання в розмірі 1\4 частини заробітку відповідача
Задовольняючи частково позовОСОБА_1 та стягуючи на її утримання аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно до досягнення дитиною трьох років, суд виходив з того, що з урахуванням розміру доходів відповідача він має можливість надавати позивачці утримання саме в такому розмірі.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Як вбачається з пояснень сторін в судовому засіданні та матеріалів справи, після припинення шлюбних відносин з відповідачем позивачка проживає з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Доходами позивачки є отримання нею державної грошової допомоги в розмірі 90 грв. щомісячно, та аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини доходу відповідача в сумі 450-460 грв. щомісячно
Відповідач працює в ЦРМО №2 ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» і середньомісячна заробітна плата його становить 1830 грв. 42 коп., за рішенням суду він сплачує аліменти на утримання дитини в розмірі 1\4 частини заробітку, навчається в учбовому закладі на контрактній формі навчання і оплачує за навчання щорічно 2100 грв.
Тому, з урахуванням викладеного суд обгрунтовано прийшов до висновку, що відповідач може надавати позивачці матеріальну допомогу в розмірі 1\5 частини заробітку щомісячно.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду і не є підставою для збільшення розміру стягнутих на користь позивачки аліментів до 1\4 частини..
Оскільки рішення суду постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, воно є законним і обгрунтованим і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 312-314 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 4 лютого 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.