Справа № 2-2680/07
10 жовтня 2007 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Пелеп Ю.К.
при секретарі Григор'євої С. В.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську справу за позовом ОСОБА_1до Родинськоїміськоїради про визнання права власності на житловий будинок, -
ПозивачОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Родинської міської ради про визнання права власності на житловий будинок. В обгрунтування заявлених вимог пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько - ОСОБА_2, який постійно проживав за АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилася спадщина на вказаний житловий будинок, який складається з трьох жилих кімнат, площею - 26, 5 кв.м. , коридору, кухні, комори та веранди, загальною площею 49, 1 кв.м.
Будинок належав ОСОБА_2. на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для побудови житлового будинку, засвідченого Красноармійською державною нотаріальною конторою за реєстраційним НОМЕР_1від 18.03.1963 року. Крім того, рішенням виконкому Родинської міської ради №2 від 20.02.1963 року йому було надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1, а 25.02.1963 року надано дозвіл на виконання робіт по будівництву житлового будинку. 11.04.1963 року він отримав акт про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння. Правовстановлюючий документ на будинок її дядько не оформив, в БТІ право власності не зареєстрував.
В даний час вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Вважає, що є єдиною спадкоємицею зазначеного будинку, оскільки при житті її дядько склав заповіт, яким заповідав саме їй домоволодінняАДРЕСА_1, тому вона просить в судовому порядку визнати за нею право власності на зазначений житловий будинок.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в обсязі заявленого позову.
Представник відповідача - Родинської міської ради надав заяву про розгляд справи у відсутності їх представника, позовні вимоги визнав, вважає їх обґрунтованими.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України за наявності для того законних підстав про задоволення позову.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, який є рідним дядьком позивачки ОСОБА_1. (а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_2. залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку, розташованого за АДРЕСА_1. Будинок, загальною площею 49, 1 кв.м. , складається з трьох жилих кімнат, площею - 26, 5 кв.м., коридору, кухні, комори та веранди (а.с. 18-21).
2
Факт, що зазначений будинок належав померлому ОСОБА_2., підтверджується рішенням виконкому Родинської міської ради №2 від 20.02.1963 року про надання права індивідуального будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1 (а. с. 7), договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для побудови житлового будинку, засвідченого Красноармійською державною нотаріальною конторою за реєстраційним НОМЕР_1від 18.03.1963 року (а.с. 12-13), дозволом №78 від 25.02.1963 року на виконання робіт по будівництву житлового будинку та проектом планування і побудови будинку і земельної ділянки від 20.02.1963 року, 25.02.1963 року (а. с. 8-11), актом про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння (а.с. 14).
Згідно довідки Красноармійської державної нотаріальної контори на вказане спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2., відкрито спадкову справу за №302 від 30.05.2007 року, заяву про прийняття спадщини поданоОСОБА_1. (а.с. 24).
Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній правоустановчий документ на жилий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 25).
Одним із правовстановлюючих документів, передбачених Тимчасовим Положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 18.02.2002 року № 157/6445 є рішення суду про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.
Згідно ст. 13 Закону України «Про власність» об'єктами права приватної власності є житлові будинки, квартири, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
Позивачка є єдиною спадкоємицею всього майна, що залишилося після смерті її дядька ОСОБА_2., який при житті склав заповіт, яким заповідав саме їй домоволодінняАДРЕСА_1 (а.с. 27). Інших спадкоємців немає.
Згідно ст.1268 4.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини. У такий спосіб позивачці належить уся спадщина.
Суд вважає, що за позивачкою необхідно визнати право власності на житловий будинок, розташований за АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст.130, 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.13 Закону України «Про власність», ст. ст.1268 ч. 5, 1296 ЦК України, суд, -
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, право власності на домоволодіння, загальною площею 49, 1 кв.м. , з усіма господарськими будівлями та спорудами, розташованого за АДРЕСА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.