18 листопада 2013 рокум. Ужгород№ 807/3617/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ващиліна Р. О.,
при секретарі судового засідання - Кібкало І. А.,
за участю сторін, які беруть участь у справі:
позивача: управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області, представник - Мартинюк С. Г.,
відповідача: публічне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "Тиса", представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області до публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" про стягнення заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 20463,45 грн., -
Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" про стягнення заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 20463,45 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих oci6, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими i особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах iз шкідливими i важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, poбiт, професій, посад i показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу poків, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату i доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України № 1058-ІV.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату i доставку пенсій, призначених на пільгових умовах регламентується Інструкцією про порядок обчислення i сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663. Визначення сум відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду. Встановлено єдиний порядок як для відшкодування пенсій, призначених відповідно до п."а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (по списку № 1), так i для пенсій, призначених відповідно до п."б" зазначеної статті (по списку № 2) та інших видів пільгових пенсій. При цьому не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається підприємству (платнику збору) раз на piк, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Якщо ж настають обставини, що впливають на суму відшкодування, підприємство повідомляється про такі зміни не пізніше ніж у місячний термін з моменту їx настання.
Підприємства вносять плату щомісяця до 25-го числа. Відповідний обов'язок підприємств (платників збору) відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в 100 процентному відношенні до таких витрат передбачається і чинними нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР, в яких визначається об'єкт для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та його ставка.
Отже, відповідний обов'язок підприємств не ставиться в залежність від наявності або відсутності коштів на підприємстві, фактичної діяльності або інших факторів. Ці витрати відшкодовують підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Якщо особа має стаж, що дає право на призначення цих пенсій на кількох підприємствах, витрати покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
В порушення чинного законодавства, відповідачем - публічним акціонерним товариством "Машинобудівний завод "Тиса", що є платником відповідного збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за місцем своєї реєстрації в управлінні Пенсійного фонду України в місті Ужгороді, не відшкодовуються виплачені Пенсійним фондом громадянам пільгові пенсії, а також витрати на їx доставку, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за спірний період липень - вересень 2013 року.
В щомісячних розрахунках, які надсилалися на адресу боржника, було вказано перелік осіб, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які працювали у відповідача в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях. Вказаним громадянам були призначені пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 відповідно до п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно повідомлень, що надсилалися на адресу відповідача щомісячно за спірний період липень - вересень 2013 року на рахунок управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді підлягало перерахуванню 20463,45 грн.
На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.
Ненадходження належних до відшкодування сум до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області до публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" про стягнення заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 20463,45 грн. - задовольнити.
2.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" (вул. Паризької Комуни, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88011, код ЄДРПОУ 14313211) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області (вул. Швабська, буд. 12 Б, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20449653) заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 20463,45 (двадцять тисяч чотириста шістдесят три гривні сорок п'ять копійок) грн.
3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Р.О. Ващилін