Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 грудня 2013 р. Справа № 805/16923/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення штрафу за порушення законодавства про
рекламу в сумі 3400,00 гривень
Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області (надалі - позивач, Інспекція) звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 3400,00 гривень за рішенням від 27.08.2013 року № 000040.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги ст. 8 Закону України «Про рекламу», а саме, на вул. Університетська, буд. 18 у м.Донецьку, з боку магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 розповсюджено зовнішню рекламу без дати початку і закінчення реклами, що зафіксовано у протоколі про порушення законодавства про рекламу №000061 від 12.07.2013 року. Рішенням №000040 від 27.08.2013 року на відповідача накладено штраф у розмірі 3400,00 гривень відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про рекламу». На даний час штрафні санкції відповідачем не сплачені, що є порушенням законодавства.
Представник позивача через канцелярію суду наддав клопотання від 12 грудня 2013 року про розгляд справи в письмовому провадженні.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
На підставі наведеної норми, а також врахувавши клопотання позивача, суд прийшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд -
Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності 30 жовтня 2006 року, про що свідчить витяг відомостей в ЄДР (а.с.19-21).
12 липня 2013 року провідним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Пефтєєвим Д.В., складено протокол № 000061 про порушення законодавства про рекламу, яким встановлено порушення ст. 8 Закону України «Про рекламу» щодо розміщення реклами без дати початку та закінчення реклами за адресою м.Донецьк, вул. Університетська, будинок 18 з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 6).
На підставі складеного протоколу від 12 липня 2013 року № 000061 про порушення законодавства про рекламу позивачем 16 липня 2013 року на адресу відповідача була надіслана вимога № 04/16-1758 (а.с. 9). У вимозі було зазначено про необхідність надати у зазначений термін - до 12 серпня 2013 року документи, які підтверджують вартість розповсюдженої реклами.
15 липня 2013 року позивачем було прийнято рішення № 000061 про початок розгляду справи (а.с.8).
12 серпня 2013 року Інспекцією було надано запрошення від № 04/16-1998 з зазначенням дати розгляду справи - 27 серпня 2013 року щодо порушення законодавства про рекламу (а.с. 11). Але відповідач 27 серпня 2013 року не з'явився на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.
За таких умов, розгляд справи відбувся 27 серпня 2013 року, результатом якого стало прийняття рішення № 000040 на загальну суму 3400,00 гривень, згідно з яким встановлено порушення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу».
Розмір штрафу розрахований відповідно до ч. 6, 7 ст. 27 вищезазначеного Закону.
Докази оскарження рішення Інспекції про накладення штрафу, рівно як і докази сплати відповідачем штрафних санкцій, суду не надані.
Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР, який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Порядок розміщення зовнішньої реклами регламентований ст.16 Закону України «Про рекламу». Загальні вимоги до реклами містяться в статті 8 зазначеного Закону.
Так, відповідно до приписів частини 5 статті 8 цього Закону реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач розмістив зовнішню рекламу з порушенням вимог ст.8 Закону України «Про рекламу».
Відповідно до п.46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.
У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку.
Наведена норма свідчить, що позивач - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області є суб'єктом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням законодавства про рекламу в межах визначених законодавством повноважень.
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону, що встановлено ст.27 Закону України «Про рекламу».
Згідно з ч.2 ст.27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Частиною 7 статті 27 Закону України «Про рекламу» визначено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На вимогу Інспекції, відповідач не надав документи, що підтверджують вартість реклами, розповсюдженої з порушеннями вимог статті 8 Закону України «Про рекламу», позивач, діючи на підставі ч.6,7 ст.27 цього Закону, правомірно застосував до відповідача штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 3400,00 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області є обґрунтованими та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовні вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 3400,00 гривень за рішенням від 27.08.2013 року № 000040 - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (р/р 31110106700004 , МФО 834016, код платежу: 21081100, ЄДРПОУ 38033949, отримувач: Донецьке УК/Ворошиловський район) суму штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп., застосованого за рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 28 серпня 2013 року № 000040.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 12 грудня 2013 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.