21 листопада 2013 року о/об 15 год. 00 хв.Справа № 808/8533/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
01 листопада 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1) до Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області (далі - відповідач або УПФУ в Новомиколаївському районі Запорізької області), в якому позивач просить:
- визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області від 11.09.2013 викладене у листі за №3-В-7 від 11.09.2013 щодо збільшення щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 протиправною;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області встановити розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 виходячи з розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області №_08-03/429 від 22 жовтня 2013 року з 3 червня 2013 року і в подальшому розмір щомісячного довічного грошового утримання визначати виходячи з заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.04.1990 ОСОБА_1 працювала Головою Новомиколаївського районного суду Запорізької області. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 02.10.2012 звільнена з вищевказаної посади, у зв'язку з виходом у відставку. Їй як судді у відставці призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 84 відсотків від її заробітної сплати на день звільнення, що станом на 01.01.2013 складає 2 646,00 грн. У зв'язку з тим, що з січня 2013 року відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», порядок і умови нарахування заробітної плати суддів змінились і розмір заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді значно зріс. У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області із заявою про збільшення щомісячного довічного грошового утримання. На зазначену заяву позивач отримав письмову відповідь, в якій Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання посилаючись на ч. 4 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначивши, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється тільки суддям Конституційного суду України. Відтак, позивач вважає, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді є протиправною та незаконною.
Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що призначення позивачеві щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, проведено з урахуванням ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій у статус суддів», виходячи з грошового утримання позивача, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на день звільнення. Разом з тим, ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій у статус суддів» не містить норми, яка передбачає зміну щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, у зв'язку зі змінами грошового утримання діючих суддів на відповідних посадах. Крім того, зміна розміру грошового утримання передбачена лише стосовно суддів Конституційного Суду України, що врегульовано ч. 4 ст. 138 Закону України «Про судоустрій у статус суддів».
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.
Позивач в судове засідання не прибув. 13 листопада 2013 року через службу діловодства суду подав заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув. 20 листопада 2013 року через службу діловодства суду подав заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду адміністративної справи за відсутності представників сторін на підставі матеріалів, які містяться в адміністративній справі.
Відповідно ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 є суддею у відставці, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, має 22 роки 5 місяців стажу на посаді судді.
Згідно подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.01.2012 №08-05/2127 заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 16 099,20 грн.
З Довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 22.10.2013 №08-03/429 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вбачається, що суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці з 01.01.2013 становить 20 646,00 грн.
Водночас, як вбачається зі змісту листа Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області від 11.09.2013 №3/В-7, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання мають лише судді Конституційного Суду України, відтак провести перерахунок ОСОБА_1 з 01.01.2013 при підвищенні розміру грошового утримання судді районного суду немає підстав.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон України №2453-VI).
Так, за змістом частини третьої статті 138 Закону України №2453-VI в редакції, що діяла на момент звернення позивача із заявою про збільшення щомісячного грошового утримання судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Разом з тим, згідно Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 (справа №1-2/2013) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема серед іншого, частину третю статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI.
У Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що частина третя статті 138 Закону № 2453 до внесених Законом № 3668 змін передбачала: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».
Таким чином, визначений Законом № 2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом № 3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668 звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів.
Отже, частина третя статті 138 Закону № 2453 не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить статті 126 Основного Закону України.
Суд звертає увагу на те, що Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
При цьому суд критично оцінює посилання відповідача, в якості обґрунтування відмови у перерахунку довічного грошового утримання, на ч. 4 ст. 138 Закону України №2453-VI за змістом якої право на перерахунок довічного грошового утримання мають лише судді Конституційного Суду України, оскільки позивач у заяві просила збільшити щомісячне довічне грошове утримання на підставі ч. 3 ст. 138 Закону України №2453-VI.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, відтак відповідач повинен був ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають значення для правильного вирішення конкретного питання, чого в даному випадку здійснено не було.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі від 11.09.2013, викладеної у листі зв №3/В-7 від 11.09.2013, щодо збільшення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та наявність підстав для зобов'язання відповідача встановити розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 виходячи з розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області №08-03/429 від 22.10.2013 з 03 червня 2013 року.
Разом з тим, оскільки відповідно до частини першої статті 2 КАС України неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії через відсутність фактів порушення прав позивача у майбутньому, то неможливо також зобов'язувати відвідача здійснювати відповідні перерахунки та виплати у майбутньому.
А відтак вимоги позивача про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області в подальшому розмір щомісячного довічного грошового утримання визначати виходячи з заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача такими, що належить задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області від 11.09.2013 викладенe у листі за №3-В-7 від 11.09.2013 щодо збільшення щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області встановити розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 виходячи з розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області №_08-03/429 від 22 жовтня 2013 року з 3 червня 2013 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.В. Горобцова