11 грудня 2013 р. Справа № 804/15589/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретарі судового засіданняКалині В.М.
за участю
представників позивача Усова О.М., Абрамова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Антал» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Приватне підприємство «Антал» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000892220 від 10.06.2013 року Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (Жовтоводське відділення) про визначення суми грошового зобов'язання Приватного підприємства «Антал» в сумі 456672 грн., в тому числі за платежем податок на прибуток 304448 грн., за штрафними санкціями 152224 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000902220 від 10.06.2013 року Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (Жовтоводське відділення) про визначення суми грошового зобов'язання Приватного підприємства «Антал» в сумі 434926,50 грн., в тому числі за платежем податок на додану вартість 289951 грн., за штрафними санкціями 144975,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товарно-транспортна накладна не використовується в бухгалтерському обліку як первинний обліковий документ. Тобто навіть відсутність товарно-транспортної накладної не є підставою для визнання нереальною господарської операції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
У судове засідання з'явилися представники позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 10.06.2013 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000892220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 456672 грн. (304448 грн. - основний платіж, 152224 грн. - штрафні (фінансові) санкції), а також податкове повідомлення-рішення № 0000902220, яким позивачу збільшено суму з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 434926,50грн. (289951- основний платіж, 144975,50грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Зазначені податкові повідомлення-рішення винесені на підставі Акту від 15.05.2013 року № 388/22-2/25017898 «Про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Антал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року».
У вказаному акті зазначено, що основним видом господарської діяльності підприємства є оптова торгівля паливом. Належним чином заповнені товарно-транспортні накладні до перевірки не надано(відсутні конкретні адреси навантаження та розвантаження, зокрема, в ТТН № К-00000751 від 25.04.2012 року відсутні реквізити перевізника). Крім того, по деяким накладним встановлену територіальну невідповідність реєстрації постачальника товару, перевізника цього товару та місця завантаження цього товару. За даними інформаційних аз даних ДПС України основний вид діяльності ПП «Еверест» - роздрібна торгівля паливом, інформація щодо наявності транспортних засобів відсутня; основний вид діяльності ДП з ІІ «Євро Нафта» - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, підприємство не декларує основних засобів. Згідно вищенаведеного, операції з перевезення та відповідного придбання товару у ТОВ «Газукраїна 2020», у ЗАТ «РУР груп С.А.», у ТОВ «Брокер Сервіс», у ТОВ «Добре слово» мають ознаки нереальності. Таким чином, підприємством завищені валові витрати, задекларовані в рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у сумі 1449753 грн. та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму 289951 грн. Перевіркою встановлено порушення ПП «Антал» ст. 14, ст. 138, Податкового кодексу України в результаті, чого донараховано податок на прибуток на суму 304448 грн.; ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на суму 289951 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди,окрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно та розсудливо.
Судом встановлено, що 23.07.2012 року між ТОВ «Газукраїна 20202» (Постачальник) та ПП «Антал» (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 2307/12-И-1, у відповідності з яким Постачальник зобов'язується передати у власність нафтопродукти, що іменуються в подальшому Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар на умовах цього договору. Асортимент, ціна, кількість та умови поставки Товару зазначаються в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Отримання позивачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками, накладними, податковими накладними на загальну суму 972902,44 грн. в т.ч. ПДВ - 162150,40 грн.).
Транспортування товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.
24.04.2012 року між ЗАТ «РУР Груп С.А.» (Продавець) та ПП «Антал» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 191/1, у відповідності з яким Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти і оплатити нафтопродукти (надалі - Товар), за кількістю, номенклатурою, цінами та якістю, зазначеними у рахунках на оплату товару.
Отримання позивачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками, накладними, податковими накладними на загальну суму 75124,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 12520,80 грн.).
Транспортування товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.
08.02.2012 року між ТОВ «Брокер Сервіс» (Постачальник) та ПП «Антал» (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 28/02/2012, у відповідності з яким Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець а порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти згідно умов Договору та відповідних додаткових угод до нього.
Отримання позивачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними на загальну суму 373262,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 62210,32 грн.).
Транспортування товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.
30.01.2012 року між ТОВ «Добре слово» (Продавець) та ПП «Антал» (Покупець) було укладено Договір № 4, у відповідності з яким Продавець зобов'язується поставити Покупцеві нафтопродукти (далі - Товар) погодженими партіями, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити їх в асортименті і кількості, згідно з виставленими Продавцем рахунками фактурами, в яких вказується найменування і кількість Товару, нормативний документ, що регламентує вимоги до якості Товару, дата постачання, код виду відвантаження, ціна і загальна вартість товару.
Отримання позивачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними на загальну суму 318414,16 грн. (в т.ч. ПДВ - 53069,03 грн.).
Транспортування товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.
Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача була здійснена у відповідності з Наказом відповідача № 317 від 26.03.2013 року та на підставі плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок на ІІ квартал 2013 року.
Також зміст акту перевірки від 15.05.2013 року № 388/22-2/25017898вказує на те, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з'явилось наявність окремих недоліків товарно-транспортних накладних, на підставі яких здійснювалось транспортування товару від постачальників до позивача, а також той факт, що постачальник товару, перевізник та місце завантаження товару знаходились у різних адміністративно-територіальних одиницях.
Проте, чинним законодавством не встановлено обмежень здійснення суб'єктами господарювання господарської діяльності з постачання паливно-мастильних матеріалів та надання транспортних послуг лише межами тієї адміністративної одиниці, де здійснена державна реєстрація таких суб'єктів господарювання.
У відповідності з п. ст. 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включається до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, у випадку відсутності товарно-транспортної накладної, платник податків при обчисленні об'єкту оподаткування не має підстав враховувати вартість послуг з перевезення вантажів при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
У відповідності з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Крім того, п. 201.10, п. 201.11.Податкового кодексу України встановлено,що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника).
Отже, підставою для формування податкового кредиту є наявність відповідної податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, наданої у відповідності з п. 201.10 ст. 201 Кодексу, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Кодексу. Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.
Крім того, наявність окремих недоліків у складенні первинних документів у разі, якщо вони не перешкоджають ідентифікації учасників операції та встановленню її змісту, не може бути підставою для висновку про недійсність таких документів.
Так само наявність недоліків товарно-транспортної накладної не є беззаперечним доказом безтоварності операцій з поставки товарів. Адже товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення, а тому є безпідставним твердження відповідача, що наявність недоліків товарно-транспортної накладної вказує на те, що господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не здійснювалися.
Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаними контрагентами позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Данні документів наданих позивачем, які підтверджують проведення господарських операцій, не спростовані.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000892220 від 10.06.2013 року, винесене Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Приватному підприємству «Антал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 456672 грн. (304448 грн. - основний платіж, 152224 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000902220 від 10.06.2013 року, винесене Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Приватному підприємству «Антал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 434926,50 грн. (289951 - основний платіж, 144975,50грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Антал» (код ЄДРПОУ 25017898) судовий збір в сумі 458,80 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суму шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 16.12.2013 року.
Суддя О.В. Серьогіна