12 грудня 2013 року Справа № 803/2469/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А. Я.,
при секретарі судового засідання Піянзіну О. К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Володимир-Волинська ОДПІ ГУ Міндоходів) звернулася в суд із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 18 956 грн. 04 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником загальнодержавних податків та зборів, однак в порушення норм податкового законодавства за останнім станом на 13 листопада 2013 року по платі за землю рахується податковий борг за період з 2 березня 2013 року по 13 листопада 2013 року в сумі 18 956 грн. 04 коп., в тому числі 18 696 грн. 65 коп. - основний платіж та 259 грн. 39 коп. - пеня. Відповідачем не погашено податковий борг у визначені законодавством терміни, тому позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 18 956 грн. 04 коп.
Позивач в судове засідання не прибув, 12 грудня 2013 року подав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач заперечень проти позову не подав. Копії ухвал про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, а також повістка про виклик до суду, надіслані відповідачу, повернулись до суду з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання», тобто не вручені адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що останній належним чином був повідомлений про розгляд справи. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.
У відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Судом встановлено, що підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради Волинської області 6 лютого 2004 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізично-особи підприємця серії НОМЕР_2.
6 лютого 2004 року підприємець ОСОБА_1 взята на облік як платник податків Володимир-Волинською ОДПІ, має відкриті рахунки у банку (довідка Володимир-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів № 3948/18-011 від 14 листопада 2013 року).
Станом на 13 листопада 2013 року за відповідачем рахується податковий борг по платі за землю за період з 2 березня 2013 року по 13 листопада 2013 року в сумі 18 956 грн. 04 коп., в тому числі 18 696 грн. 65 коп. - основний платіж та 259 грн. 39 коп. - пеня, що підтверджується довідкою Володимир-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів про суми податкового боргу № 3974/10/15-025 від 15 листопада 2013 року.
Податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем податкового зобов'язання по платі за землю на 2013 рік, а саме, несплати підприємцем самостійно задекларованих платежів згідно податкових декларацій за 2012 рік від 31 січня 2012 року та за 2013 рік від 7 лютого 2013 року.
Станом на 31 січня 2013 року у підприємця ОСОБА_1 по платі за землю рахувалась заборгованість на загальну суму 7 176 грн. 10 коп. На підставі статтей 19-1, 100 Податкового кодексу України відповідачу рішенням № 6/10/19-008 від 31 січня 2013 року було розстрочено суму заборгованості на 10 платежів по 717 грн. 61 коп.
Проте, оскільки, відповідач не виконував домовленості про розстрочення, рішенням № 6-1/10/11-008 від 31 липня 2013 року з ініціативи контролюючого органу скасовано рішення № 6/10/19-008 від 31 січня 2013 року про розтрочення грошових зобов'язань.
Згідно із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, чинного з 1 січня 2011 року, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Сума грошового зобов'язання, згідно із підпунктом 14.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. З метою погашення податкового боргу Володимир-Волинською ОДПІ ГУ Міндоходів відповідачу надсилалась податкова вимога № 164 від 3 серпня 2012 року, яка залишилась без належного реагування..
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по платі за землю податкового боргу за період з 2 березня 2013 року по 13 листопада 2013 року в сумі 18 956 грн. 04 коп. підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (44700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в доход місцевого бюджету міста Володимир-Волинського податковий борг в сумі 18 956 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 04 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А. Я. Ксензюк