Справа № 22 - 15346 Головуючий у 1 інстанції - Остапчук Т.В.
2013 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
12 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Мурга М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ» Кубрак Жанни Борисівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ», третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Грінко-Київ", третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Київ" на користь ОСОБА_4 шкоду в розмірі 82447.82 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Київ" на користь держави судовий збір в розмірі 824.48 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ» Кубрак Жанна Борисівна просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4
Зазначала, що розмір матеріальної шкоди судом першої інстанції визначений без повного та всебічного дослідження обставин справи. Висновки суду ґрунтуються лише на звіті про оцінку вартості матеріального збитку № 203-12 від 27.11.2012 року, складеному суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 На проведення огляду автомобіля представники відповідача не запрошувались. В судовому засіданні позивач посилався на те, що він відремонтував автомобіль та продав його, проте доказів про оплату ним вартості виконаних робіт ФОП ОСОБА_7 суду не надав. Не враховано також судом при ухваленні рішення, що вартість судової автотоварознавчої експертизи відповідачем не було оплачено, так як не було отримано рахунок про оплату експертизи. Вважає, що розмір матеріальної шкоди не підтверджений позивачем належними та допустимими доказами.
В судове засідання представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ» повторно не з»явився, про день та час слухання справи товариство повідомлено за зазначеним в матеріалах справи місцем знаходження, судові повідомлення повернулись у зв'язку з тим, що підприємство з вказаної адреси вибуло, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності представника відповідача.
Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_8 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, зазначали, що рішення суду ухвалене з дотримання вимог закону.
Третя особа: ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 01 жовтня 2012 року, близько 07 години 30 хвилин по вул. Столичне шосе в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля « КІА Sorento», державний номер НОМЕР_1 під керуванням його власника ОСОБА_4 та автомобіля «Mersedes- Benz Axor» державний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності ТОВ « Грінко-Київ» під керуванням працівника даного товариства ОСОБА_5 при виконанні ним службових обов'язків водія.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_5.
Вина ОСОБА_5 підтверджується вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 07 березня 2013 року, яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік із застосуванням ст.. 75 КК України, на підставі якої його звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на один рік
Відповідно до вимог ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі , що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції належним чином дослідив надані докази, дав їм відповідну правову оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що винними у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 01.10.2012 року на Столичному шосе в м. Києві є ОСОБА_5, який скоїв ДТП, будучи водієм ТОВ « Грінко-Київ», під час виконання своїх службових обов'язків.
В результаті ДТП автомобілю позивача було завдано механічних пошкоджень.
Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу № 203-12 від 27 листопада 2012 року, зробленого суб'єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_6», матеріальний збиток дорівнює вартості відновлювального ремонту і становить 131 937,82 гривні.
Відповідно до повідомлення ТДВ СТДВ «Глобус» в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність ТОВ «Грінко-Київ», 31.05.2013 року позивачу виплачена сума страхового відшкодування у розмірі 49 490,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх обов'язків.
Згідно зі ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, збереження або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1194 ІДК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність , у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування ) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Оскільки з досліджених доказів встановлено, що автомобіль автомобіля «Mersedes- Benz Axor» державнийномерний знак НОМЕР_2 належить на праві власності ТОВ « Грінко-Київ», ОСОБА_5 керував ним на підставі шляхового листа, виконуючи трудові обов'язки, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що матеріальна шкода підлягає відшкодуванню позивачу ТОВ « Грінко-Київ».
Розмір матеріальної шкоди вірно визначений судом, виходячи з розміру матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «КІА Sorento», державний номер НОМЕР_1 відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу № 203-12 від 27 листопада 2012 року, зробленого суб'єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_6» в сумі 131 937,82 грн. та, з урахуванням вже виплаченого ТДВ СТДВ « Глобус» страхового відшкодування у розмірі 49 490,00 грн., суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача невідшкодовану матеріальну шкоду в розмірі 82 447,82 грн.
Доводи апеляційної скарги проте, що розмір матеріальної шкоди судом першої інстанції визначений без повного та всебічного дослідження обставин справи і висновки суду ґрунтуються лише на звіті про оцінку вартості матеріального збитку № 203-12 від 27.11.2012 року, складеному суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На підставі своїх доводів позивач надав суду звіт про оцінку вартості матеріального збитку. Заперечуючи проти висновків вказаного звіту, представник відповідача в судовому засіданні заявила клопотання про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи. Вказане клопотання було задоволено і ухвалою суду від 24 липня 2013 року було призначено судову автотоварознавчу експертизу, оплату вартості експертного дослідження було покладено на відповідача. На проведення огляду автомобіля представники відповідача не запрошувались оскільки оплата відповідачем здійснена не була, 03.10.2013 року Український центр судових експертиз повернув справу до суду без виконання. Інших належних та допустимих доказів на спростування розміру матеріальної шкоди представник відповідача суду не надав.
Не спростовують правильність висновків суду і доводи апеляційної скарги про те, що суд не перевірив належним чином доводів позивача про те, що він відремонтував свій автомобіль та продав його та не витребував доказів оплати позивачем вартості виконаних робіт ФОП ОСОБА_7, оскільки, визначаючи розмір матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_4 внаслідок пошкодження його автомобіля « КІА Sorento», державний номер НОМЕР_1 під час ДТП 01 жовтня 2012 року, суд першої інстанції виходив з розміру матеріальної шкоди, визначеної у звіті про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу № 203-12 від 27 листопада 2012 року, зробленого суб'єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_6», а не з фактичних витрат, понесених позивачем на здійснення відновлювального ремонту його автомобіля.
Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про те, що вартість судової автотоварознавчої експертизи відповідачем не було оплачено, так як не було отримано рахунок про оплату експертизи, оскільки 11 вересня 2013 року за вих. № 2-11/09 Українським центром судових експертиз на адресу відповідача рекомендованим листом було направлено повідомлення та рахунок на оплату експертизи. Вказане повідомлення повернулось на адресу експертної установи без виконання, а тому справа була повернута до суду першої інстанції. Після відновлення провадження у справі представник відповідача не звертався до суд з клопотанням про направлення справи для проведення експертизи.
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ» Кубрак Жанни Борисівни відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий : Судді :