№ апеляційного провадження:22-ц/796/16056/2013
Головуючий у суді першої інстанції:Величко Т.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
МСП - 03680, м. Київ-680, вул. Солом'янська, 2а
11 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Семенюк Т.А.
Суддів : Кравець В.А., Музичко С.Г.
При секретарі : Круглику В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Фірми «Т.М.М.» ТОВ на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Фірми «Т.М.М.», треті особи: Київська міська рада, Виконавчий орган Київської міської ради, Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві про порушення прав споживача та визнання неправомірними дій,-
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року позов задоволено.
Визнано дії Фірми Т.М.М.ТОВ протиправними та незаконними, що виявилось у складенні рахунку фактури на житлово-комунальні послуги, що не відповідає ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Зобов'язано Фірму Т.М.М.ТОВ надавати розрахунок на житлово-комунальні послуги згідно договору №53 ж/Ч2-08 від 12 лютого 2008 року та Додатку до Договору щодо тарифів та розцінок на надані ресурси і надані послуги, тобто калькуляцію з вказівкою об'ємів та сум отриманих послуг станом на перше число кожного місяця та який би відповідав п.2 та п.3.1 Договору № 53 ж/Ч2-08 від 12 лютого 2008 року та Додатку до договору та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Не погоджуючись із рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що у грудні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про порушення прав споживача та визнання неправомірними дій, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що з боку відповідача - Фірми Т.М.М. ТОВ порушуються його права як споживача житлово-комунальних послуг, а саме щодо несвоєчасного повідомлення про зміну вартості житлово-комунальних послуг з визначенням причин та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів чим порушив вимоги договору № 53 ж/Ч2-08 від 13 лютого 2008 року та Додатку до Договору, та у рахунку виходив з тарифів на житлово-комунальні послуги, які складені з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Просив суд визнати дії відповідача неправомірними та незаконними, зобов'язати Фірму Т.М.М. ТОВ надати рахунок щодо тарифів і розцінок на надані ресурси і надані послуги, калькуляцію з вказівкою об'ємів та сум отриманих послуг станом на перше число кожного місяця.
Як вбачається із матеріалів справи,13 лютого 2013 року між сторонами було укладено Договір про участь у витратах на утримання житлового будинку та прилеглої території № 53 ж/Ч2-08 т а додаток до нього який є переліком робіт по утриманню будинку та прибудинкової території, виконуваних Фірма Т.М.М. ТОВ, відповідно до умов якого відповідач зобов'язаний надавати основні та додаткові послуги з утримання житлового будинку № 2 по вул. Чаадаєва в м. Києві та прилеглої території у відповідності з переліком, зазначеним в Договорі.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:назву документа (форми);дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ;зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав їх обґрунтованими.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині зобов'язання відповідача надавати розрахунок на житлово-комунальні послуги згідно договору №53 ж/Ч2-08 від 12 лютого 2008 року та Додатку до Договору щодо тарифів та розцінок на надані ресурси і надані послуги, тобто калькуляцію з вказівкою об'ємів та сум отриманих послуг станом на перше число кожного місяця та який би відповідав п.2 та п.3.1 Договору № 53 ж/Ч2-08 від 12 лютого 2008 року та Додатку до договору та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не прийняв до уваги рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 листопада 2012 року та від 18 липня 2013 року, якими ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні позову, оскільки зазначені рішення не впливають на висновки суду щодо даного спору. Оспорюваним рішенням не розглядалися питання щодо відповідності розрахунку діючим тарифам, а зобов'язано надавати розрахунок відповідно до договору, умови якого сторонами не змінювалися.
Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції не врахував, що відповідачем визначено форму та здійснюється ведення бухгалтерського обліку складання та зберігання первинних та зведених облікових документів на машинних носіях, позивач не звертався до відповідача з приводу наявності та/або правильності заповнення рахунку, що, на думку апелянта свідчить про відсутність будь-яких претензій з боку позивача, оскільки судом першої інстанції встановлено, що представником Фірми «Т.М.М.»-ТОВ визнано в судовому засіданні, що розрахунки, які надаються відповідачем на оплату комунальних послуг, складаються на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Проте, як вбачається з розрахунку-фактрури, даний розрахунок не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, у даному документі відсутні особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.
Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фірми «Т.М.М.» ТОВ відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді