справа № 22-ц/796/9939/2013 головуючий у 1-й інстанції: Наборозняк М.І.
4 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Шахової О.В., Поливач Л.Д.
при секретарі: Охневській Т.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року,
У липні 2012 року ПАТ "Креді Агріколь Банк" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 15 грудня 2005 року між банком та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 218/05-ф, за умовами якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію в розмірі 200000 євро строком по 12 грудня 2008 року зі сплатою 16,5 % річних. У забезпечення виконання умов кредитного договору, цього ж дня між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, за умовами якого остання передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 403535,18 євро, а також заборгованість по пені в сумі 594482 грн. 74 коп.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження за початковою ціною, що буде встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року позов ПАТ "Креді Агріколь Банк" задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 15 грудня 2005 року - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, шляхом проведення прилюдних торгів у порядку виконавчого провадження, за початковою ціною 1802431 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 218/05-ф від 15 грудня 2005 року, укладеним між АТ "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", та ОСОБА_3, в розмірі 403535,18 євро, а також заборгованість по пені в сумі 594482 грн. 74 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" судовий збір у розмірі 3219 грн.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник зазначає, що позивачем було пропущено строк позовної давності, при цьому відповідачем подана відповідна заява про застосування строку позовної давності, а тому суд мав відмовити у задоволенні позову через пропуск строку звернення до суду на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник ПАТ "Креді Агріколь Банк" - Демиденко Я.П. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ОСОБА_3 в суд апеляційної інстанції не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 15 грудня 2005 року між АТ "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді АгрікольБанк", та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 218/05-ф, за умовами якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію в розмірі 200000 євро строком по 12 грудня 2008 року зі сплатою 16,5 % річних.
У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 15 грудня 2005 року між АТ "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, за умовами якого остання передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1
Пунктом 5.1 договору іпотеки сторони погодили, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, якщо на момент настання терміну виконання основного зобов'язання, воно не буде виконано повністю, у випадку порушення графіку погашення кредитної заборгованості або у разі несплати відсотків (або частини відсотків) відповідно до умов кредитного договору. При цьому іпотекодержатель має право звернути стягнення на весь предмет іпотеки, за своїм розсудом, та задовольнити за рахунок предмету іпотеки у повному обсязі усі вимоги, передбачені кредитним договором.
Як убачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором станом на 1 червня 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 403535,18 євро та 594482 грн. 74 коп., яка складається: 200000 євро - заборгованість по кредиту; 203535,18 євро - заборгованість по відсотках; 594482 грн. 74 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.
Судом установлено, що ОСОБА_2 як іпотекодавцеві надсилалася письмова вимога про усунення порушення та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Вказана вимога залишилася без реагування.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, процедура продажу, визначена ст. 38 цього Закону.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо), належить виключно позивачеві.
Таким чином, відповідно до аналізу зазначених норм права та роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", звернення стягнення на предмет іпотеки є можливим у разі невиконання боржником зобов'язання.
При цьому загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, у тому числі заборгованість за кредитним договором, встановлюються при розгляді позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Доводи скаржника про те, що позивачем пропущено строк позовної давності є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України строк позовної давності у справі було перервано пред'явлення ПАТ "Креді Агріколь Банк" 7 жовтня 2009 року позову до основного боржника про стягнення кредитної заборгованості.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: О.В. Шахова
Л.Д.Поливач