справа № 22-ц/796/8303/2013 головуючий у 1-й інстанції: Антонова Н.В.
4 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Шахової О.В., Поливач Л.Д.
при секретарі: Охневській Т.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 8 квітня 2013 року,
У листопаді 2012 року ПАТ "Дельта Банк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 5136 грн. за кредитним договором від 27 травня 2008 року. Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до вищезазначеного кредитного договору відповідачу відкрито відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 30000 грн. з терміном дії 364 днііз щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом та лімітом на час укладення договору в розмірі 3000 грн. шляхом відкриття карткового рахунку та видачі позичальнику платіжної картки. Позичальник користувалася кредитом, але свої зобов'язання за договором порушувала, у зв'язку з чим станом на 17 серпня 2012 року виникла заборгованість у вищезазначеній сумі.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 8 квітня 2013 року позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 2619 грн., а також судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп. В іншій частині позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ПАТ "Дельта Банк", посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Скаржник зазначає, що судом неправомірно було зменшено розмір заборгованості відповідача за комісіями, оскільки плата за обслуговування кредитного ліміту передбачена умовами кредитного договору, як плата за надану банком послуги, та не являється неустойкою у розумінні ст. 551 ЦК України, як було помилково визначено судом.
Представник ПАТ "Дельта Банк" - Опалько М.І. в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судом установлено, що 27 травня 2008 року між ТОВ "Комерційний банк "Дельта", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідно до якого останній відкрито відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 30000 грн., терміном дії 364 календарних днів із щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом та лімітом на час укладення договору в розмірі 3000 грн.
Умовами договору передбачено, що банк здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Тарифного пакету Visa "Швидкі гроші", що міститься в додатку № 1 до договору № 001-28969-270508 від 27 травня 2008 року та згідно з умовами цього договору, Умовами надання картки і Правил (п. 1.2 Договору).
Тарифами на обслуговування платіжних карток Тарифного пакету Visa "Швидкі гроші" передбачена плата за обслуговування кредитного ліміту (комісія) у разі наявності заборгованості за рахунком - 3,50% в місяць (п. 1.3. Тарифів).
Згідно із наданого банком розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17 серпня 2012 року становить 5136 грн., яка складається: заборгованість за кредитом - становить 1875 грн., заборгованість за комісіями - 3261 грн., пеня - 244 грн. При цьому останній платіж за договором було здійснено відповідачем 3 лютого 2010 року в сумі 104 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ПАТ "Дельта Банк", суд першої інстанції виходив із того, що оскільки розмір заборгованості за комісіями значно перевищує розмір суми боргу по тілу кредиту та враховуючи те, що в позовній заяві не міститься посилань на умови кредитного договору, якими передбачено стягнення заборгованості за комісіями саме в такому розмірі, тому розмір заборгованості за комісіями на підставі п. 3 ст. 551 ЦК України має бути зменшено до 500 грн.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно із роз'ясненнями, наданими у п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
Разом з тим, застосовуючи до правовідносин, що виникли, положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заборгованість за комісіями за своєю сутністю не є неустойкою, а є платою за обслуговування кредитного ліміту, яка передбачена умовами Тарифного пакету Visa "Швидкі гроші" (п. 1.3), що міститься в додатку № 1 до договору № 001-28969-270508 від 27 травня 2008 року.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладаючи договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, ОСОБА_1 погодилася із його умовами, не оскаржувала, у встановленому законом порядку договір, окремі його положення недійсними не визнавалися.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом ухвалено рішення про часткове задоволення позову через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення й ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За таких обставин з ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ПАТ "Дельта Банк" витрати по сплаті судового у розмірі 214 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.
Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 8 квітня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 5136 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Судді: