Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/11824/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Лозинська М.І.
Доповідач - Кабанченко О.А.
19 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Желепи О.В.,
Рубан С.М.
при секретарі - Онищенко О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 липня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_2, третя особа: Закрите акціонерне товариство Фінансова група «Страхові традиції» про стягнення суми страхового відшкодування.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15 липня 2013 року задоволено позов ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», на його користь стягнуто з ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 22 966,89 грн., судовий збір у розмірі 229,67 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідачапросить рішення суду скасувати. Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом за наявності підстав для стягнення страхового відшкодування із ЗАТ «ФГ «Страхові традиції» було залучено це товариство у якості третьої особи, а не відповідача, та не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи.. Вказує, на те, що чинність Договору страхуванн у разі ліквідації страховика встановлено ст. 20 Закону № 1961-IV, якою визначено, що у разі ліквідації страховика, його обов'язки виконує ліквідаційна комісія, і є відомості у ЄДРПОУ, що ЗАТ «ФГ «Страхові традиції» перебуває в стадії припинення..
В судове засідання апеляційного суду відповідач не явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 10 грудня 2009 року в м. Києві по вул. Старонаводницькій сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Лексус 470», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля « Чері», д.н.з.НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2009 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Внаслідок ДТП власнику автомобіля "Чері " д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 - завдано матеріальних збитків.
Автомобіль ОСОБА_4 відповідно до Полісу добровільного страхування транспортного засобу № 0286060 від 27 грудня 2008 року на час ДТП був застрахований в ПАТ "Дженералі Гарант", правонаступником якого є позивач.
Позивачем на підставі проведеного оцінювачем ТОВ " Естімейт»" Горобцем Ю.М., звіту № 5295 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, здійснено виплату страхового відшкодування, сума якого становить 22 966,89 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 22 березня 2010 року № 7058, від 08 квітня 2010 року № 7117, від 14 квітня 2010 року №7157.
Відповідно до відомостей Моторного (транспортного) страхового бюро України на час ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Лексус 470», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахованою згідно з Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № ВС/2833902 ЗАТ ФГ «Страхові традиції».
У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом, на підставі ст. ст. 993, 1194 ЦК України просив стягнути з відповідача, яка є винною у ДТП, суму виплаченого позивачем страхового відшкодування потерпілій особі у розмірі 22 966,89 грн. в порядку регресу.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Вказував на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ЗАТ ФГ «Страхові традиції» згідно з Полісом № ВС/2833902, який не зберігся, проте його чинність на час ДТП підтверджена листом № 7/2 від 19 лютого 2013 року Моторного (транспортного) страхового бюро України, отже обов'язок по відшкодуванню шкоди виник у ЗАТ ФГ « Страхові традиції», а ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження виконання нею положень ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на 24 вересня 2008 року) щодо своєчасного інформування про факт настання події, відповідач повинна відшкодувати заподіяну шкоду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не було залучено до участі в справі у якості відповідача або співвідповідача ЗАТ ФГ «Страхові традиції», яким було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача ОСОБА_2, не свідчить про порушення судом норм процесуального закону, оскільки відповідно до ст. 33 ЦПК України залучення до участі в справі іншого відповідача здійснюється судом лише за клопотанням позивача, а останнім таке клопотання заявлене не було.
Доводи апеляційної скарги про те, що третя особа не була належним чином повідомлена про розгляд справи не є підставою для скасування рішення суду, оскільки висновків суду не спростовують.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язки ЗАТ ФГ «Страхові традиції», яке перебуває у стадії припинення, повинна виконувати ліквідаційна комісія цього товариства, не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідачем не доведено, що нею був виконаний передбачений Законом обов'язок щодо своєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку і у зв'язку з цим у страховика виник обов'язок відшкодувати шкоду, завдану страхувальником третім особам.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: