12.12.2013 р. Справа № 914/3792/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.
при секретарі Лосик Ю.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт", м. Рубіжне
до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1", м. Львів
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно-будівельна компанія", м. Львів
про: стягнення 343 702,88 грн.
Представники:
Від позивача: Горланов М.О. - представник (Довіреність №62/2013 від 18.10.13р.)
Від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт", м. Рубіжне до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1", м. Львів, до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно-будівельна компанія", м. Львів про стягнення 343 702,88 грн.
Ухвалою суду від 09.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.10.2013 р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 12.12.2013 р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав детальний розрахунок ціни позову, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.
Відповідач-1 явку представника в судове засідання 12.12.2013 р. з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду господарського спору.
Явку представника відповідача-2 в судове засідання також не забезпечено. На адресу суду повернулися поштові конверти, скеровані на відому із матеріалів справи адресу ТзОВ "Львівська інвестиційно-будівельна компанія": м. Львів, вул. Конюшинна, 14 із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Слід наголосити, що про час та місце розгляду справи відповідач-2 був повідомлений належним чином, оскільки особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідачів-1,2.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
16.03.2012 р. між ТзОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" та ВАТ "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" (в подальшому перейменовано у ПАТ "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1") укладено Договір № 108, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари, партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до цього Договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим Договором.
Як зазначається у позовній заяві на за період з 20.03.2012 р. по 17.10.2012 р. позивач передав відповідачу-1 товар на загальну суму 583 551,23 грн.
На підтвердження факту поставки товару позивачем надано суду Видаткові накладні: № ЕТП ЛВ2003/004 від 20.03.2012 р. на суму 26 504,80 грн.; № ЕТП ЛВ2103/003 від 21.03.2012 р. на суму 9 420,18 грн.; № ЕТП ЛВ2103/008 від 21.03.2012 р. на суму 214 852,48 грн.; № ЕТП ЛВ2103/009 від 21.03.2012 р. на суму 23 849,48 грн.; № ЕТП ЛВ2203/006 від 22.03.2012 р. на суму 2 505,49 грн.; № ЕТП ЛВ2703/015 від 27.03.2012 р. на суму 9 365,11 грн.; № ЕТП ЛВ2703/016 від 27.03.2012 р. на суму 1 335,65 грн.; № ЕТП ЛВ2903/001 від 29.03.2012 р. на суму 1 242,81 грн.; № ЕТП ЛВ2903/002 від 29.03.2012 р. на суму 1 242,81 грн.; № ЕТП ЛВ0204/005 від 02.04.2012 р. на суму 2 066,17 грн.; № ЕТП ЛВ0204/006 від 02.04.2012 р. на суму 2 066,17 грн.; № ЕТП СК1909/014 від 19.09.2012 р. на суму 9 432,32 грн.; № ЕТП РТ1909/014 від 19.09.2012 р. на суму 2 328,00 грн.; № ЕТП РТ1909/029 від 19.09.2012 р. на суму 251 400,88 грн.; № ЕТП ЛВ1710/013 від 17.10.2012 р. на суму 25 938,88 грн.
Окрім того на підтвердження факту здійснення поставок продукції відповідачу-1 за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р. позивач надав суду підписаний сторонами 24.04.2012 р. Акт підтвердження приймання-передачі товару згідно Договору № 108 від 16.03.2012 р.
Повноваження представника відповідача на отримання товару від позивача підтверджуються представленими суду Довіреностями № 32 від 20.03.2012 р.; № 86 від 02.04.2012 р.; 388 від 18.09.2012 р. Та № 453 від 11.10.2012 р.
У п. 5.1. Договору сторони погодили, що оплата товару покупцем здійснюється не пізніше 45 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок не визначений в рахунку-фактурі або в специфікації, в порядку передбаченому Договором.
Проте, як вказує позивач у позовній заяві, не зважаючи на встановлений Договором строк для проведення розрахунків та неодноразові звернення позивача щодо термінового погашення заборгованості, відповідач зобов'язань щодо оплати товару у повному обсязі не виконав, сплативши лише 301 774,17 грн. Решти вартості товару на суму 281 777,06 грн. відповідач не сплатив.
Пунктом 8.3. Договору передбачено, що у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару позивач має право вимагати від відповідача сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Згідно п. 8.4. Договору у випадку прострочення відповідачем термінів оплати поставленого товару, відповідач згідно ч. 3 ст. 692 та ч. 5 ст. 694 ЦК України зобов'язаний сплатити на вимогу позивача проценти за користування чужими коштами в розмірі 10 % річних за весь період прострочення оплати.
Із посиланням на вищенаведені пункти Договору позивачем за прострочення відповідачем строків оплати товару нараховано останньому 36 649,06 грн. пені та 25 276,76 грн. процентів за користування чужими коштами.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем за Договором № 108 від 16.03.2012 р. становить 343 702,88 грн.
Як вбачається із матеріалів справи виконання зобов'язань відповідачем-1 за Договором № 108 від 16.03.2012 р. забезпечено укладеним між ТзОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" та ТзОВ "Львівська інвестиційно-будівельна компанія" Договором поруки № 108-ПР від 16.03.2012 р.
Згідно умов вищевказаного Договору поруки у разі порушення відповідачем-1 обов'язку щодо оплати товару за Договором № 108 від 16.03.2012 р. відповідач-2 зобов'язаний самостійно виконати зазначений обов'язок відповідача-1 на підставі письмової вимоги позивача в строк не пізніше двох банківських днів з моменту отримання вимоги. Відповідач-2 відповідає перед позивачем в тому ж обсязі що і відповідач-1, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, стягнення збитків та інших виплат, передбачених основним Договором (п. 3.1. Договору поруки).
Відповідач-1 та відповідач-2 відповідають за виконання обов'язку, забезпеченого порукою, перед позивачем як солідарні боржники (п. 3.4. Договору поруки).
Суд встановив, що 23.09.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача-2 Вимогу № 221/2013 від 23.09.2013 р., відповідно до якої просив у строк до 01.10.2013 р. сплатити на поточний рахунок ТзОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" 281 777,06 грн. боргу за поставлений товар згідно Договору № 108 від 16.03.2012 р. Про надіслання даної вимоги свідчить Фіскальний чек № 0460 від 23.09.2013 р.
Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана вимога залишена відповідачем-2 без задоволення та реагування. Заборгованість за Договором № 108 від 16.03.2012 р. залишилась непогашеною.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 108 від 16.03.2012 р., на виконання умов якого позивачем за період з 20.03.2012 р. по 17.10.2012 р. було передано відповідачу-1 товар на загальну суму 583 551,23 грн.
Факт передачі товару відповідачу засвідчують представлені суду Видаткові накладні: № ЕТП ЛВ2003/004 від 20.03.2012 р.; № ЕТП ЛВ2103/003 від 21.03.2012 р.; № ЕТП ЛВ2103/008 від 21.03.2012 р.; № ЕТП ЛВ2103/009 від 21.03.2012 р.; № ЕТП ЛВ2203/006 від 22.03.2012 р.; № ЕТП ЛВ2703/015 від 27.03.2012 р.; № ЕТП ЛВ2703/016 від 27.03.2012 р.; № ЕТП ЛВ2903/001 від 29.03.2012 р.; № ЕТП ЛВ2903/002 від 29.03.2012 р.; № ЕТП ЛВ0204/005 від 02.04.2012 р.; № ЕТП ЛВ0204/006 від 02.04.2012 р.; № ЕТП СК1909/014 від 19.09.2012 р.; № ЕТП РТ1909/014 від 19.09.2012 р.; № ЕТП РТ1909/029 від 19.09.2012 р.; № ЕТП ЛВ1710/013 від 17.10.2012 р. та Акт підтвердження приймання-передачі товару від 24.04.2012 р. із підписами повноважних представників сторін.
Згідно визначення ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положення ст. 692 ЦК України визначають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Строк виконання зобов'язання щодо оплати товару сторонами визначений у п. 5.1. Договору, відповідно до якого оплатити отриманий товар відповідач зобов'язаний був не пізніше 45 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок не визначений в рахунку-фактурі або в специфікації, в порядку передбаченому Договором.
Однак, як встановлено судом договірних зобов'язань щодо оплати товару відповідач належно не виконав, у зв'язку з чим станом на день подання позову у ПАТ "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" перед позивачем склалась заборгованість в сумі 281 777,06 грн.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно положень ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
У п. 8.3. Договору сторони погодили, що у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару позивач має право вимагати від відповідача сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно п. 6 ст. 232 ГК України сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через один рік від дня, коли оплата мала бути здійснена.
В силу п. 8.4. Договору у випадку прострочення відповідачем термінів оплати поставленого товару, відповідач згідно ч. 3 ст. 692 та ч. 5 ст. 694 ЦК України зобов'язаний сплатити на вимогу позивача проценти за користування чужими коштами в розмірі 20 % річних за весь період прострочення оплати.
Із врахуванням вищезазначеного, суд перевіривши розрахунок уточнених позовних вимог прийшов до висновку, що заявлені позивачем суми основного боргу, пені та процентів за користування чужими коштами є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягають стягненню у повному обсязі.
Згідно положень ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вбачається із змісту Договору поруки № 108- ПР від 16.03.2012 р., умовами Договору визначено солідарну відповідальність відповідача-1 та відповідача-2 перед позивачем (п. 3.4. Договору поруки).
Умовою виникнення у відповідача-2 обов'язку сплатити заборгованість відповідача-1 за Договором № 108 від 16.03.2012 р., згідно п. 3.1. Договору поруки, передбачено надіслання позивачем відповідної письмової вимоги відповідачу-2. Суд встановив, що таку вимогу позивач надіслав на адресу ТзОВ "Львівська інвестиційно-будівельна компанія" 23.09.2013 р., що підтверджується Фіскальним чеком № 0460 від 23.09.2013 р.
Враховуючи вищенаведене та з огляду на доведеність факту порушення відповідачем-1 договірних зобов'язань перед позивачем, суд вважає обґрунтованим доводи позивача про солідарну відповідальність ТзОВ "Львівська інвестиційно-будівельна компанія", як поручителя відповідача-1 за Договором № 108 від 16.03.2012 р. Відтак позов ТзОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" до ПАТ "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" та ТзОВ "Львівська інвестиційно-будівельна компанія" належить задоволити у повному обсязі.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідачів-1,2.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 253, 509, 525, 526, 530, 553, 554, 599, 610, 612, 692, 712 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" (79040, м. Львів, вул. Конюшинна, 14. Ідентифікаційний код 03335511) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно-будівельна компанія" (79040, м. Львів, вул. Конюшинна, 14. Ідентифікаційний код 33667162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Трудова, 1. Ідентифікаційний код 33090871) 281 777,06 грн. основного боргу, 36 649,06 грн. пені та 25 276,76 грн. процентів за користування чужими коштами, всього - 343 702,88 грн.; 6 874,06 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.12.2013 р.
Суддя Ділай У.І.