про повернення позовної заяви
16 грудня 2013 р. Справа № 902/1682/13
Суддя господарського суду Матвійчук В.В. , розглянувши матеріали
за позовом:Гніванської міської ради (23310, Вінницька область, Тиврівський район, м. Гнівань, вул. Леніна, 64)
до:фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про розірвання договору орендної ділянки.
Гніванська міська рада звернулась до господарського суду Вінницької області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з позовними вимогами наступного змісту:
- договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, укладений між Гніванською міської радою та СПД ОСОБА_1 від 16 квітня 2007 року зареєстрованого у Тиврівському відділі реєстрації Вінницької регіональної філії Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.05.32007 року за № 040710500008 розірвати;
- припинити державну реєстрацію договору оренди;
- повернути земельну ділянку площею 0,1556 га га, яка розташована на території Гніванської міської ради за адресою: АДРЕСА_2 до земель комунальної власності.
Розглянувши дану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню без розгляду виходячи з наступного.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 57 ГПК України.
Невиконання вимог зазначених норм тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду.
Так, статтею 57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
В абзаці 1 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Відповідно до п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Статтею 3 Закону України "Про судовий збір" зокрема визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року № 5515-VІ встановлено з 1 січня 2013 року мінімальну заробітну плату в розмірі 1 147 гривень.
В позовній заяві позивачем ставляться три вимоги немайнового характеру. Виходячи з положень наведених вище законодавчих приписів, розмір судового збору з позовної заяви № 02-1/1291 від 12.12.2013 року становить 3 441,00 грн.
Як доказ сплати судового збору позивачем додано платіжне доручення за № 861 від 03.12.2013р. про сплату 1 147,00 грн. судового збору, що є значно меншим розміром, аніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Право об'єднання кількох однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу належить суду (ч. 2 ст. 58 ГПК України). При цьому порушення правил об'єднання позовних вимог є підставою для повернення поданої позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ст. 63 цього Кодексу.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивачем порушено правила об'єднання вимог та об'єднано декілька вимог до відповідача, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки ставляться вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, припинення державної реєстрації договору оренди та повернення земельної ділянки. Сумісний розгляд вказаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, адже останні виникли за різних обставин, в різний проміжок часу.
Крім того, третя позовна вимога є похідною від першої, так як повернення земельною ділянки в даному випадку можливе лише після вирішення вимоги про розірвання договору оренди.
До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 58 ГПК не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Вимога щодо припинення державної реєстрації договору оренди підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з вищевикладеного позовну заяву слід повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4,5 ст.ст. 63, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву №02-1/1291 від 12.12.13 на 2 аркушах разом з матеріалами на 14 аркушах повернути позивачу.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір у сумі 1 147 грн., перерахований за платіжним дорученням № 861 від 03.12.2013 р. , підлягає поверненню.
Копію позовної заяви № 02-1/1291 від 12.12.2013 року та платіжного доручення № 861 від 03.12.2013 р. долучити до примірника ухвали який залишається в суді.
Примірник ухвали надіслати позивачу, відповідачам надіслати копію ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (23310, Вінницька область, Тиврівський район, м. Гнівань, вул. Леніна, 64)
3 - відповідачу (АДРЕСА_1)