04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"05" грудня 2013 р. Справа№ 910/19681/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Зеленіна В.О.
Мальченко А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Безсмертний А.В. - дов. б/н від 20.09.2013р.
від відповідача: Печерний С.Л. - дов. № 2-393 від 16.08.2013р.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. (повний текст підписано 07.11.2013р.)
у справі № 910/19681/13 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп»
до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»
про стягнення 248 793, 82 грн.
В судовому засіданні 05.12.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
В жовтні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення 248 793, 82 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю послуг № 1204000728 від 25.04.2012р., а саме щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, а тому просив суд стягнути з відповідача 242 881, 25 грн. заборгованості, 4 212, 16 грн. 3% річних та 1 700, 41 грн. інфляційних втрат, а також 4 975, 89 грн. судового збору.
04.11.2013р. позивачем було подано заяву б/н та дати про зменшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 242 881, 25 грн. заборгованості, 4 212, 16 грн. 3% річних та 4 975, 89 грн. судового збору. Подана заява прийнята господарським судом до розгляду (а. с. 76).
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. у справі № 910/19681/13 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» 242 881, 25 грн. - основного боргу, 4 212, 16 грн. - 3% річних та 4 975, 89 грн. - судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» передано на розгляд судді Скрипці І.М.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013р. для розгляду справи № 910/19681/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 05.12.2013р.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.12.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.12.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, але рішення підлягає частковому скасуванню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Констракт Груп» (позивач, виконавець за договором) та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», яке в подальшому було реорганізовано шляхом перетворення на Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», (відповідач, замовник за договором) укладено договір про закупівлю послуг № 1204000728, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (ремонт витратомірного вузла на ГРС с. Миролюбівка) (код згідно ДК 016 - 97 33.20.9) (далі - послуги), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
26.04.2012р. Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі заступника директора з капітального будівництва та капітальних інвестицій Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» було укладено додаткову угоду № 1, котрою функції замовника покладаються на Шебелинське ЛВУМГ - підрозділ УМГ «Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі начальника Шебелинського ЛВУМГ Бурдуленка Анатолія Михайловича.
Згідно п. п. 1.2., 1.3. договору склад та обсяги послуг, що доручаються до надання виконавцю, визначені договірною ціною та кошторисами (додаток 2), а також завданням та технічними умовами на розробку робочого проекту (додаток 3), які є невід'ємною частиною цього договору. Зміст і строки надання послуг визначаються календарним планом (додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що сума цього договору становить 3 279 829, 54 грн., у тому числі ПДВ - 546 638, 26 грн.
Відповідно до п. 4.1., 4.2. договору розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів замовника на розрахунковий рахунок виконавця, що вказаний у реквізитах договору. Оплата здійснюється поетапно, протягом 60 календарних днів після підписання відповідних актів по кожному етапу (форма КБ-2в, КБ-3) або за фактом поставки обладнання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.
Строк надання послуг: з дати укладення договору - до 31.12.2012р. (п. 5.1. договору).
Згідно п. п. 5.6., 5.7. договору передача замовнику виконавцем наданих послуг здійснюється з наданням акту надання послуг. Замовник, в разі відсутності зауважень щодо наданих виконавцем послуг, протягом 10 днів зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт наданих послуг, або повернути його з письмовими зауваженнями.
Цей договір, згідно п. п. 10.1., 10.3., набирає чинності з дати укладення і діє до 01.03.2013р. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за цим договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Відповідно до умов договору сторонами підписано календарний план надання послуг, відповідно до якого передбачено види робіт та терміни надання послуг (додаток № 1, а. с. 67).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про закупівлю послуг № 1204000728 від 25.04.2012р. позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з монтажу, технічного обслуговування та ремонту контрольно-вимірювальної апаратури на суму 242 881, 25 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2012р. на суму 12 069, 77 грн., за грудень 2012р. на суму 10 814, 28 грн. та довідкою про вартість виконаних робіт /та витрат/ за грудень 2012р. (форми КБ-3) на суму 219 997, 20 грн. (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи), які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін договору про закупівлю послуг № 1204000728 від 25.04.2012р.
З вищенаведеного вбачається, що позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з монтажу, технічного обслуговування та ремонту контрольно-вимірювальної апаратури на суму 242 881, 25 грн. без будь-яких зауважень щодо обсягів, якості чи інших умов договору.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем було належним чином надано послуги з монтажу, технічного обслуговування та ремонту контрольно-вимірювальної апаратури за договором про закупівлю послуг № 1204000728 від 25.04.2012р.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не здійснив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 242 881, 25 грн.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 242 881, 25 грн.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зі змісту укладеного договору про закупівлю послуг № 1204000728 від 25.04.2012р. вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.2. договору оплата здійснюється поетапно, протягом 60 календарних днів після підписання відповідних актів по кожному етапу (форма КБ-2в, КБ-3) або за фактом поставки обладнання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.
Так, судом встановлено, що позивачем надано послуги з монтажу, технічного обслуговування та ремонту контрольно-вимірювальної апаратури за договором про закупівлю послуг № 1204000728 від 25.04.2012р. на суму 242 881, 25 грн., які здані ним та прийняті відповідачем без зауважень, про що підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (форми КБ-3).
При цьому затримка позивачем строків здачі виконаних робіт не звільняє відповідача від обов'язку їх оплатити.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, наявність підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2012р. та довідки про вартість виконаних робіт /та витрат/ за грудень 2012р. (форми КБ-3), є безумовною підставою для здійснення розрахунків згідно п. 4.1. договору.
А тому, доводи апелянта про те, що, оскільки послуги позивачем не були наданні у строк, передбачений договором, то відповідач скористався своїм правом на зупинення виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг на загальну суму 242 881, 25 грн., колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
З огляду на викладене та норми чинного законодавства, доводи апелянта (відповідача) щодо відсутності належного фінансування у 2013р., відповідно відсутності грошових коштів, спрямованих на виконання відповідачем умов спірного договору, не заслуговують на увагу.
Таким чином, оскільки факт надання послуг підтверджується відповідними актами форми № КБ-2в та довідкою форми КБ-3, підписаними уповноваженим особами сторін, встановлений договором строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати наданих послуг як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем суду не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача 242 881, 25 грн. заборгованості за надані послуги за договором, які підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4 212, 16 грн. 3% річних та 1 700, 41 грн. інфляційних втрат.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, нарахованих на суму заборгованості 242 881, 25 грн. за період з 20.02.2013р. по 19.09.2013р., погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 212, 16 грн. 3% річних є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що 04.11.2013р. під час судового розгляду справи місцевим господарським судом позивачем було подано заяву б/н та дати про зменшення позовних вимог (а. с. 76), в якій останній просив стягнути з відповідача 242 881, 25 грн. заборгованості, 4 212, 16 грн. 3% річних та 4 975, 89 грн. судового збору.
Дана заява за своєю правовою природою є заявою про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 1 700, 41 грн. інфляційних втрат, що також підтверджено представником позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.12.2013р. та зафіксовано в протоколі судового засідання від 05.12.2013р.
Вказана заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Однак, приймаючи рішення по справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 242 881, 25 грн. - основного боргу та 4 212, 16 грн. - 3% річних.
При цьому, задовольняючи позов в повному обсязі, суд не звернув увагу на заяву позивача про зменшення позовних вимог, яка за своєю правовою природою є заявою про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 1 700, 41 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з чим рішення господарського суду міста Києва підлягає частковому скасуванню, а провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 700, 41 грн. підлягає припиненню, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача 242 881, 25 грн. - основного боргу та 4 212, 16 грн. - 3% річних.
Посилання апелянта (відповідача) на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. ст. 526, 529, 538 ЦК України, ст. 193 ГК України є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах справи.
Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. у справі № 910/19681/13, прийняте із невірним застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», з підстав, викладених в ній, задоволенню не підлягає, але рішення господарського суду від 04.11.2013р. у справі № 910/19681/13 підлягає частковому скасуванню з підстав, викладених вище, та у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати за подання позовної заяви покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. у справі № 910/19681/13 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. у справі № 910/19681/13 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» (02088, м. Київ, вул. Леніна, буд. 31, офіс 1; ідентифікаційний код 36058301) 242 881, 25 грн. основного боргу, 4 212, 16 грн. 3% річних, 4 942, 04 грн. судового збору за подання позовної заяви.
3. Провадження в частині стягнення 1 700, 41 грн. інфляційних втрат припинити».
3. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
4. Матеріали справи № 910/19681/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 12.12.2013р.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді В.О. Зеленін
А.О. Мальченко