83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.12.2013 Справа № 905/5099/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленєвій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАК СЕРВІС», м.Львів
до відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля», м.Димитров
про стягнення 69 576,69грн.
за участю представників:
від позивача: Шингарьов А.І. (за довір.)
від відповідача: Назаренко Ю.П. (за довір.)
Суть справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАК СЕРВІС», м.Львів звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля», м.Димитров про стягнення 69576,69грн., з яких: основний борг в сумі 61211,70грн., пеня в сумі 4730,91грн., 3% річних в сумі 3634,08грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язків з оплати отриманого товару за договором про закупівлю №84 по результатам відкритих торгів, які відбулись 19.11.10р. від 06.01.11р.
Ухвалою від 18.07.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/5099/13.
30.07.13р. від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю явки представника в судове засідання.
13.08.13р. відповідач надав відзив №73 від 30.07.13р. на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та 3% в сумі 2406,50грн. та просив застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені.
22.08.13р. відповідач надав відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 61211,70грн., 3% річних в сумі 3634,08грн. та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 2365,45грн.
22.08.13р. позивач надав заяву по уточнення позовних вимог від 19.08.13р., в якій посилаючись на невірний розрахунок пені, просив на підставі ст.22 ГПК України стягнути з відповідача основний борг в сумі 61211,70грн., 3% річних в сумі 3634,08грн. та пеню в сумі 2289,15грн. З даної заяви вбачається, що позивачем фактично зменшений розмір позовних вимог. Справа розглядається з урахуванням даної заяви.
22.08.13р. позивач надав пояснення, в яких повідомив, що розрахунок 3% річних здійснювався за накладною №0049 за період з 11.06.11р. по 05.06.13р., за накладною №0053 - за період з 23.06.11р. по 05.06.13р.
22.08.13р. відповідач в листі просив відзив №73 від 30.07.13р. при розгляді справи не приймати до уваги.
Розпорядження голови господарського суду Донецької області від 10.09.13р. у зв'язку з перебуванням судді Захарченко Г.В. у відпустці справу №905/5099/13 передано судді Риженко Т.М.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 30.09.13р. у зв'язку з виходом судді Захарченко Г.В. з відпустки справу №905/5099/13 передано судді Захарченко Г.В.
05.11.13р. від позивача надійшли пояснення, в яких зазначено, що за період з 01.01.11р. по 31.01.11р. між сторонами існував лише договір №84 від 06.01.11р.
27.11.13р. відповідач надав довідку, в якій зазначено, що договір №83 від 06.01.11р. між сторонами не укладався.
Ухвалою від 27.11.13р. за клопотанням сторін в порядку ст.ст. 22, 69 ГПК України строк розгляду справи продовжений на 15 днів по 15.12.13р.
27.11.13р. господарським судом Донецької області винесено окрему ухвалу Товариству з обмеженою відповідальністю «НАК Сервіс».
10.12.13р. позивач надав додаткове обґрунтування, в якому зазначив, що 27.11.13р. позивачем надавалась заява про відмову від позовних вимог про стягнення пені та 3% річних, у зв'язку з чим вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову.
Проте, оскільки письмова заява з цього приводу відповідно до ст.22 чи ст.78 ГПК України позивачем до суду не надавалась, пояснення позивача про відмову позовних вимог не беруться судом до уваги. Отже, справа розглядається в межах позовних вимог, викладених в заяві позивача про уточнення позовних вимог від 19.08.13р.
11.12.13р. відповідач надав пояснення, в яких повідомив, що ДП «Красноармійськвугілля» здійснило оплату за поставлену продукцію з перевищенням необхідної суми, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача в судовому засіданні 11.12.13р. підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.13р. позовні вимоги не визнав, повідомив, що ДП «Красноармійськвугілля» здійснило переплату за поставлений товар за договором про закупівлю №84 від 06.01.11р.
Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:
06.01.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАК СЕРВІС» (виконавець) та Державним підприємством «Красноармійськвугілля» (платник) укладений договір про закупівлю №84 по результатам відкритих торгів, які відбулись 19.11.10р., за яким виконавець зобов'язується передати у власність платнику обговорену в даному договорі продукцію, а платник зобов'язується прийняти дану продукцію й оплатити її на умовах, обговорених в даному договорі (п.3.1 договору).
Згідно п.3.2 договору предметом постачання за даним договором є (надалі за договором - товар) в кількості та за ціною згідно специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього договору. В специфікації викладено: найменування, ціна, кількість, загальна вартість товару.
Загальна вартість товару по договору 1398890,72грн. (п.4.1 договору).
Оплата за товар здійснюється за фактом постачання протягом 30 календарних днів (п.4.3 договору).
Договір діє з 06.01.11р. до 31.12.12р., а щодо виконання зобов'язань - до повного і належного їх виконання (п.11.1 договору).
Договір про закупівлю №84 по результатам відкритих торгів, які відбулись 19.11.10р. від 06.01.11р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.
Сторонами підписана специфікація до договору, в якій погоджено найменування продукції, кількість, ціна та сума.
Оцінивши договір, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм §1 глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних №0043 від 22.04.11р., №0046 від 29.04.11р., №0049 від 11.05.11р. та №0053 від 23.05.11р. виконавцем було передано, а платником отримано товар на загальну суму 507757,80грн., що підтверджується підписом представника платника на вищевказаних накладних та довіреностями на отримання цінностей, в яких міститься посилання на договір №84 від 06.01.11р.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускаються.
За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами договору про закупівлю №84 від 06.01.11р. поставлена продукція за накладною №0049 від 11.05.11р. мала бути оплачена протягом 30 днів з дати поставки, тобто до 11.06.11р., а за накладною №0053 від 23.05.11р. - до 23.06.11р.
Позивач в позові посилається на те, що передбачене договором зобов'язання не виконане відповідачем в повному обсязі та у встановлений строк.
Проте, відповідач в судовому засіданні повідомив, що ДП «Красноармійськвугілля» 14.04.11р. здійснило передоплату за поставлену продукцію з перевищенням необхідної суми на 40698,60грн. В підтвердження чого відповідачем надані копії платіжних доручень від 14.04.11р. на загальну суму 548456,40грн. В платіжних дорученнях міститься посилання за договір №84 від 06.01.11р.
Позивач також підтверджує отримання оплати за договором №84 від 06.01.11р. на загальну суму 548456,40грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене, на час звернення позивача з позовом до суду борг ДП «Красноармійськвугілля» перед ТОВ «НАК СЕРВІС» за договором №84 від 06.01.11р. відсутній.
Відповідно до п.4.4 постанови Пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. якщо предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.
З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 61211,70грн.
Згідно ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові, у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 2289,15грн., що нараховувалась на суму заборгованості за кожною накладною з першого дня прострочення за 182 дні.
Пунктом 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 3634,08грн., що нараховувались на суму заборгованості за накладною №0049 за період з 11.06.11р. по 05.06.13р., за накладною №0053 - за період з 23.06.11р. по 05.06.13р.
Оскільки зобов'язання про сплату пені та 3% річних має похідний характер від основного зобов'язання, а саме від зобов'язання сплатити суму боргу, окремо від цього зобов'язання вказані санкції не існують.
Оплата товару була здійснена до його отримання відповідачем, тобто прострочення оплати за товар не відбулося, отже нарахування пені є безпідставним.
З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та 3% річних.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НАК СЕРВІС», м.Львів до Державного підприємства «Красноармійськвугілля», м.Димитров про стягнення 67134,93грн. - відмовити.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
В судовому засіданні 11.12.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 16.12.13р.
Суддя Г.В. Захарченко