83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.12.2013 Справа № 905/7359/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк
про стягнення заборгованості 33940,90 грн., з яких 28258,90 грн. - сума основного боргу, 1455,94 грн. - інфляційні,1750,89 грн. - 3% річних, 2475,17 грн. - пеня - ,
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3, за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Дніпропетровськ (далі Позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості 33940,90 грн., з яких 28258,90 грн. - сума основного боргу, 1455,94 грн. - інфляційні, 1750,89 грн. - 3% річних, 2475,17 грн. - пеня.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх обов'язків за Договором поставки товару з відстрочкою платежу №ГВА 31/08/11-1 від 01.01.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 28258,90 грн.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 526, 549-552, 611, 612, 622, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5-8, 54-57, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України,ст.232 ГК України.
На підтвердження своїх вимог надав: договір №ГВА-31/08/11-1 від 01.01.2011р., видаткову накладну №ГВА-000405 від 31.08.2011р., прибуткові касові ордери №1827 від 30.08.2011р., №1828 від 31.08.2011р., №1829 від 15.12.2011р., №1830 від 15.12.2011р., №1831 від 24.02.2012р., №96 від 05.04.2012р., №253 від 16.08.2012р., акт звіряння за період з 01.01.2011р.по 16.02.2012р., акт звіряння за період з 09.03.2012р.по 30.11.2012р.,претензію б/н від 25.03.2013р. докази направлення претензії Відповідачу, правоустановчі документи Позивача, правоустановчі документи щодо Відповідача.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.10.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду,порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.11.2013р.
У судовому засіданні 06.11.2013р. Представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.
Враховуючи нез'явлення представника Відповідача у судове засідання, ненадання сторонами витребуваних документів у повному обсязі та необхідність витребування нових документів, суд Ухвалою від 06.11. 2013р. відклав розгляд справи на 27.11.2013р.
На виконання ухвали від 06.11.2013р. Представник Позивача через канцелярію суду надав частково витребувані документи, з супровідним листом 19.11.2013р., заяву про виправлення помилки у позовній заяві та докази направлення усіх додатків до позовної заяви на адресу відповідача
Враховуючи нез'явлення представників сторін у судове засідання, ненадання сторонами витребуваних документів у повному обсязі, суд Ухвалою від 27.11. 2013р. відклав розгляд справи на 11.12.2013р.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами відповідно ст.22 ГПК України не скористався. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.11.2013р.). Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 14.11.2013р., ФОП ОСОБА_2 знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
Враховуючи вищенаведене , суд визнав за можливе розглянути справу згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Представник Позивача клопотання щодо фiксацii судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здiйснювався без застосування техничного фiксування судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК Украiни.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебiчно i повно з'ясувавши всi факти і обставини справи, об'єктивно оцiнивши докази, якi мають значення для вирiшення справи, суд:
01.01.2011р. мiж Позивачем та Вiдповiдачем було укладено Договiр поставки товару з вiдстрочкою платежу № ГВА-31/08/11-1(надалi- Договiр).
Згiдно п.1.1 та 1.2 у відповідності до Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар у асортименті, та кількості, встановлених Договором, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену Договором грошову суму(ціну). Асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна сума угоди визначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Вiдповiдно до Роздiлу 4 Договору, оплата за товар здiйснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днiв пiсля передачi товару покупцю (Вiдповiдачу). Обов'язки Продавця ( Позивача) по строкам передачi товару, номенклатурi, кiлькостi і якостi товарiв вважаються виконаними з моменту видання представнику Покупця (Вiдповiдача) видаткової накладної. З цього моменту виникає обов'язок Покупця (Вiдповiдача) по оплатi за поставлений товар.
Згiдно п. 8.6, Договiр вступає в силу з моменту пiдписання і дiє до 31.12.2011р. включно.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Проаналізувавши зміст даного Договору, судом встановлено, що за своєю правовою природою цей Договір є договором поставки.
Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.
Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.
На виконання умов Договору, Позивач, згiдно Видатковiй накладнiй № ГВА- 000405 вiд 31.08.2011р., поставив Вiдповiдачу товар на загальну суму 36958,90 грн.
Товар з боку Вiдповiдача був прийнятий належним чином, уповноваженим представником Вiдповiдача, про що свiдчать пiдпис і печатка Вiдповiдача на накладнiй № ГВА- 000405 вiд 31.08.2011р.
Факт поставки Позивачем товару на вказану суму за Договором №31/08/11-1 від 01.01.2011р. з боку відповідача не спростований.
Доказiв наявностi заперечень з боку Вiдповiдача, щодо кiлькостi, якостi поставленого товару, а також порядку поставки та iнших зауважень, суду не надано.
На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар вимогам Договору, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видатковоi накладноi, № ГВА- 000405 вiд 31.08.2011р.
Позивач у судовому засiданнi пояснив, що спiрнi правовiдносини мiж сторонами врегульованi виключно Договором №31/08/11-1 від 01.01.2011р.
Враховуючи вищенаведене, суд дiйшов висновку, що наданi Позивачем первиннi документи є належним доказом виконання ним своїх зобов'язань за Договором.
Зазначенi обставини у порядку ст.ст. 32-36 ГПК Украини не спростованi.
Таким чином, враховуючи положення п.4.1 Договору, у Вiдповiдача виник обов'язок здiйснити оплату поставленого товару у строк до 30.09.2011р. включно.
Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Вiдповiдачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязi не виконано.
Часткову оплату за Договором Вiдповiдач здiйснював згiдно прибуткових касових ордерів: № 1827 від 30.08.2011р., № 1828 від 31.08.2011р., №1829 від 15.12.2011р., № 1830 від 15.12.2011р., № 1831 від 24.02.2012р., №96 від 05.04.2012р., № 253 від 16.08.2012р.
Таким чином, судом встановлено, що Вiдповiдач виконав свои зобов'язання зi сплати вартостi товару за Договором, частоково, у розмiрi 8700,00 грн. Вартiсть товару у розмiрi 28258,90 грн.у встановленi Договором строки не сплачена.
Наявнiсть заборгованостi пiдтверджуеться Актом звiрки взаемних розрахункiв мiж Позивачем та Вiдповiдачем за перiод з 09.03.2012р. по 30.11.2012р. Згiдно цього Акту, пiдписаного та скріпленого печатками Позивача та Вiдповiдача без зауважень, борг Вiдповiдача перед Позивачем складає 28258,90 грн.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач доказів погашення боргу у сумі 28258,90 грн. не надав.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 28258,90 грн. доведеними, обгрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.
Одночасно Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 1455,94 грн., 3% річних у розмірі 1750,89 грн., та пені у розмірі 2475,17 грн.
Стосовно цих позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарську правову відповідальність за порушення у сфері господарування шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.5.7. Договору №31/08/11-1 від 01.01.2011р. у разі порушення строков сплати передбачених договором, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.
Проте, при розрахунку пені позивачем було взято до уваги положення статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», якою передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем надано розрахунок пені за період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р.
У відповідності до вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок пені за період з 01.10.2011р. по 31.03.2012р. на суму основного боргу 2475,17грн., враховуючи вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 2471,94грн., а саме: за видатковою накладною № ГВА-000405 вiд 31.08.2011р., на суму основного боргу 32958,90грн., за період з 01.10.2011р. по 14.12.2011р. у розмірі 1049,72грн., за період з 15.12.2011р. по 23.02.2012р. у розмірі 942,48 грн., за період з 24.02.2012р. по 22.03.2012р. у розмірі365,92 грн., за період з 23.03.2012р. по 31.03.2012р. у розмірі 113,82 грн.
Щодо розрахунку 3% річних за період з 01.10.2011р. по 10.10.2013р. на суму 1750,89 грн.,то, суд, здійснивши перевірку такого розрахунку, визнає його таким, що підлягає задоволенню.
Щодо нарахування інфляційних втрат у розмірі 1455,94 грн.за період з 01.10.2011р. по 10.10.2013р. Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок 3% річних дійшов висновку, що дана вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 280,58 грн.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.32,33,34,43,44, 49, 75, 82-85,115,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення заборгованості 33940,90 грн., з яких 28258,90 грн. - сума основного боргу, 1455,94 грн. - інфляційні,1750,89 грн. - 3% річних, 2475,17 грн. - пеня., задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( 83004,АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49022,АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_2,р/р НОМЕР_3 в Кіровському відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ,МФО 305299) суму основного боргу у розмірі 28258,90 грн., пеня в сумі 2471,94грн., інфляція в сумі 280,58 грн. та 3% річних в сумі 1750,89 грн.,та судовий збір в сумі 1660,76 грн.
У судовому засіданні 11 грудня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12 грудня 2013 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Я.С. Мирошниченко