12.12.2013 Справа № 920/1711/13
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми
до відповідача: Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської
ради, м. Суми
про стягнення 22 266 грн. 96 коп.
Суддя С.В. ЗАЄЦЬ
За участі представників сторін:
від позивача: Суяров В.В., довіреність № 10-19/17-Д/30 від 17.04.2013 року;
від відповідача: Дудник Н.В., довіреність № 01/4954 від 18.10.2013 року.
У судовому засіданні брав участь секретар судового засідання Карабан Є.П.
У судовому засіданні від 21.10.2013р. оголошувалась перерва до 04.11.2013р.
У судовому засіданні від 04.11.2013р. оголошувалась перерва до 25.11.2013р.
У судовому засіданні від 25.11.2013р. оголошувалась перерва до 09.12.2013р.
У судовому засіданні від 09.12.2013р. оголошувалась перерва до 12.12.2013р.
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 17 667 грн. 36 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 1 060 грн. 66 коп. інфляційних збитків, 3 538 грн. 94 коп. 3% річних, а також просить стягнути з відповідача 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Згідно відзиву на позовну заяву № 22/5195 від 01.11.2013р., відповідач просить суд зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені на 90%, зазначаючи, що прострочення сплати заборгованості перед позивачем спричинене неналежною оплатою населенням вартості спожитих послуг з водопостачання та водовідведення та невідповідністю фактичної вартості комунальних послуг затвердженим тарифам, що призводить до непокриття виробничих витрат та збитковості підприємства відповідача.
У письмових поясненнях № 225145 від 31.10.2013р. відповідач зазначає про тяжке фінансове становище та просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90%.
У даному судовому засіданні представник відповідача просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення позивачем пені на 90%.
Представник позивача заперечує проти зменшення розміру пені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 313 про постачання електричної енергії від 14.11.2005р., відповідно до п. 1 якого Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачу), а Споживач (відповідач) оплачує Постачальнику (позивачу) її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 2.2.3 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язувався оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4 до договору.
Відповідно до п. 1 додатку № 4 до договору № 313 від 14.11.2005р., розрахунковим вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача електроенергії або дата внесення відповідачем готівки в касу позивача.
Згідно п. 2 додатку № 4 до договору № 313 від 14.11.2005р. обсяг фактич6но спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до «Акту про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії».
Пунктом 3 додатку № 4 до договору визначено, що рахунок на оплату електричної енергії має бути сплачений споживачем протягом 10 днів від дні отримання.
У відповідності до п. 6 додатку № 4 до договору № 313 від 14.11.2005р., рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або граничних величин споживання електричної потужності, за перетікання реактивної енергії, пеню, 3% річних, інфляційні нарахування виписуються позивачем окремо на надаються відповідачу. Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 10 днів з дня отримання.
Позивач свої зобов'язання відповідно до зазначеного договору та додатків до нього виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки електричної енергії відповідачу підтверджується копіями звітів спожитої відповідачем електричної енергії за період з вересня 2012 року по вересень 2012 року (а.с. 43-55), довідкою про нарахування і оплату за електричну енергію (а.с. 108), рахунками, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 56-104).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов'язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаної електричної енергії у вигляді стягнення пені передбачена п. 4.2.1 договору № 313 від 14.11.2005р., за яким за внесення платежів, передбачених п. п. 2.2.3 - 2.2.4 даного договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 4, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в окремому рахунку.
Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.
Суд зазначає, що, у відповідності до ч. 1 п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Також відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи те, що рішення суду по даній справі в подальшому може призвести до ускладнення фінансового стану відповідача, невиплати відповідачем до бюджетних фондів, а також враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, закріплені в ст. 3 Цивільного Кодексу України та, керуючись ст. 233 Господарського Кодексу України і ст. 551 Цивільного Кодексу України, суд зменшує розмір заявленої позивачем до стягнення пені на 30%.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору № 313 від 14.11.2005р., позивач просить стягнути з відповідача 3 538 грн. 94 коп. 3% річних та 1 060 грн. 66 коп. інфляційних збитків.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 80 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільське шосе, 9, код 03352455) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, 9, код 24000329) 12 367 грн. 15 коп. пені, 3 538 грн. 94 коп. 3% річних, 1 060 грн. 66 коп. інфляційних збитків, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набранням рішення законної сили.
Повне рішення складене 16.12.2013р.
СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ