перша інстанція
справа № 2-3630/11
провадження 2/763/2635/13
Від 12 грудня 2013 р. Гагарінського районного суду м. Севастополя
В складі: головуючого судді Завгородньої Л.М
При секретарі Грищук Ю.В.
Представника позивача ОСОБА_1
Представника 3-ї особи ОСОБА_2Я
Розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах Севастопольської міської ради до ОСОБА_3 , 3-ї особи обслуговуючий кооперати „Дачно- будівельний кооператив „Беркут-08” про визнання недійсним державного акта , витребування нерухомого майна , суд
Встановив
Прокурор Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради звернувся до суду з позовом про визнання недійсним державного акта , витребування нерухомого майна, позов мотивований тим, що на підставі розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 11 березня 2009 року № 1016-р «Про передачу у власність громадянам-членам обслуговуючого кооперативу „Дачно- будівельний кооператив „Беркут-08” земельних ділянок площею 10,0 га для індивідуального дачного будівництва по вул.Епроновській в м.Севастополі», відповідачем набута у власність земельна ділянка площею 0,0900 га по вул.Епроновська 8/44, дане розпорядження було скасоване розпорядженням голови Севастопольської міської державної адміністрації, у зв'язку з чим прокурор вважає, що відповідач набув у власність земельну ділянку без законних підстав у порушення ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України; відповідач не звертався із заявою про передачу у власність земельної ділянки до органу, який уповноважений державою здійснювати розпорядження землями територіальної громади Севастопольської міської ради, який не приймав рішення про передачу спірної земельної ділянки відповідачу, в зв'язку з чим вважає незаконним набуття відповідачем права власності на земельну ділянку на підставі цього розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від11 березня 2009 року № 1016-р, а також те що відповідач, у порушення ст. ст. 51, 118 ЗК України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» не проводив державну експертизу землевпорядної документації, яка повинна обов'язково проводитись щодо земель рекреаційного призначення, і в порушення припису частини другої п. 7 ст. 118 ЗК України під час передачі у власність відповідача земельної ділянки не було отримано висновку комісії питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. В зв'язку з чим просить визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 043690 на право власності на земельну ділянку площею 0,0900 га. по вул. Епроновській 8/44 в м.Севастополі та витребувати на користь держави зазначену земельну діляку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Представник третьої особи з позовом не згоден.
Суд, вислухавши учасників процесу , дослідивши матеріали справи, вважає що позов не підлягає задоволенню.
В ході судового засідання встановлено, що 11 березня 2009 року Севастопольською міською державною адміністрацією видано розпорядження № 1016-р «Про передачу у власність громадянам-членам обслуговуючого кооперативу „Дачно- будівельний кооператив „Беркут-08” земельних ділянок площею 10,0 га для індивідуального дачного будівництва по вул.Епроновській в м.Севастополі».
Даним розпорядженням затверджено комплексний проект землеустрою та технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності громадян - членів організації на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва. У власність громадян, членів організації, передано земельні ділянки в межах безоплатної приватизації.
На підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11 березня 2009 року № 1016-р відповідач отримав земельну ділянку площею 0,0900 га в межах безоплатної приватизації.
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 043690, виданого СМФ ДП «Центр Державного земельного кадастру», відповідач є власником земельної ділянки, кадастровий номер 8536400000:04:001:0146 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,0900 га, що розташована по вул. Епроновській 8/44 в м.Севастополі.
На розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11 березня 2009 року № 1016-р до Севастопольської міської державної адміністрації прокурором м. Севастополя було внесено протест з вимогою про скасування незаконного розпорядження, мотивованого перевищенням повноважень Севастопольської міської державної адміністрації при затвердженні комплексного проекту землеустрою та передачі у власність громадян земельних ділянок загальною площею 10 га в районі бухти Соляної, в наслідок чого, розпорядженням голови Севастопольської міської державної адміністрації «Про скасування розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11 березня 2009 року № 1016-р» було скасовано розпорядження на підставі якого відповідачу видано державний акт на спірну земельну ділянку.
Відповідно до частини восьмої статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Таким чином, суд вважає, що аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у справі, яка розглядається, голова місцевої державної адміністрації вийшов за межі наданих йому повноважень, скасувавши власні розпорядження, на підставі яких у членів дачного товариства «Планета плюс» вже виникло право власності на земельні ділянки.
Крім цього, в Рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на те, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації на підставі якого було видано оспорюваний державний акт, скасовано, проте, зазначене твердження є необґрунтованим.
Також суд не може погодитись з доводами прокурора про те , що Севастопольська міська державна адміністрація не має повноважень здійснювати розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки остання знаходиться в межах міста Севастополь, проте, таке твердження є необґрунтованим, так, як відповідно до п.12 Перехідних положень ЗК України (в редакції закону станом на 01.04.2010 року) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Тобто повноваження органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування залежали від місця розташування земельних ділянок відносно межі населеного пункту м. Севастополь, а не в залежності від розташування ділянок на території Севастопольської міської ради.
Суду не надано доказів того (дані землеустрою та землевпорядної документації з планом меж м. Севастополя та зазначенням у плані розташування спірної земельної ділянки чи висновку компетентного органу), що територіально спірна земельна ділянка знаходиться у межах м. Севастополя і правом на її розпорядження, в тому числі й на передачу у власність чи надання в користування, наділена саме Севастопольська міська рада.
19.04.2011 року Севастопольською міською Радою прийнято рішення №695 «Про розроблення проекту землеустрою стосовно встановлення меж міста Севастополя».
Зазначена обставина свідчить про те, що на час виникнення спірних відносин розмежування земель комунальної та державної власності в місті Севастополі не було проведено, межі адміністративно-територіального утворення міста Севастополь встановлені не були.
Крім того слід зазначити, що за змістом ст.118 ЗК України, громадяни не зобов'язані визначати орган, уповноважений здійснювати розпорядження земельними ділянками і мали право на час виникнення спірних відносин звертатися з відповідним клопотанням безпосередньо до Севастопольської міської державної адміністрації.
З огляду наведеного, у суду немає підстав для задоволення вимоги про скасування оспрюваного державного акту.
Також не підлягає задоволенню вимога про витребування спірної земельної ділянки так, як відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, способами визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, а за ст.387 того ж Кодексу, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
В ході судового засідання прокурор не представив суду доказів того, що Севастопольська міська рада, в чиїх інтересах виступає прокурор, є власником спірної земельної ділянки і що відповідач незаконно, без відповідної правової підстави, заволодів нею.
Аналізуючи всі обставини та докази по справі, суд вважає , що у суду немає ніяких підстав для задоволення позову .
Оскільки прокурор звільнений від сплати судових витрат, суд, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України відносить їх на рахунок держави.
Керуючись ст.10,60,179 ЦПК України , суд
Вирішив
У позові прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах Севастопольської міської ради до ОСОБА_3 , 3-ї особи обслуговуючий кооператив „Дачно- будівельний кооператив „Беркут-08” про визнання недійсним державного акта , витребування нерухомого майна відмовити .
Судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано в апеляційний суд м. Севастополя через Гагарінський райсуд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення віддруковано в нарадчій кімнаті.
Суддя Завгородня Л.М.