Справа № 764/10161/13-к
Провадження №1-кп/764/323/2013
Категория 18
25 жовтня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Клімакова В.М.,
секретар судового засідання - Козловська С.О.,
за участю прокурора - Манойленко В.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
потерпілої - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі угоду про примирення від 26 вересня 2013 року у кримінальному провадженні № 12013140060004942 від 16 липня 2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, що має середню освіту, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
До Ленінського районного суду міста Севастополя з прокуратури Ленінського району міста Севастополя надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1, якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з реєстром матеріалів досудового розслідування, розпискою підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування та угодою про примирення.
26 вересня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 з одного боку та потерпілою ОСОБА_2 з іншого боку, було укладено угоду про примирення.
Із змісту даної угоди вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
В судовому засіданні обвинувачений та потерпіла просили не затверджувати угоду, оскільки на досудовому розслідуванні їм невірно було роз'яснено наслідки укладання та затвердження такої угоди. Прокурор залишив вирішення питання про затвердження угоди на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з угодою про примирення, суд приходить до висновку, про необхідність відмовити у затвердженні угоди, з наступних підстав.
Обвинувачений та потерпіла в судовому засіданні заперечували проти затвердження угоди. Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність угоди про примирення вимогам КПК України та про існування обґрунтованих підстав вважати, що умови угоди порушують права обвинуваченого і потерпілої.
Враховуючи викладене, існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, крім того, обвинувачений раніше не судимий, у той же час його дії по викраденню майна кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Також очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, в частині повідомлення кримінально-виконавчої інспекцію про зміну роботи чи навчання, оскільки обвинувачений не навчається та не працює. Таким чином, умови угоди не відповідають інтересам суспільства, а її затвердження приведе до порушення прав потерпілої і обвинуваченого.
Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 474 КПК України, суд -
Відмовити в затверджені угоди про примирення від 26 вересня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12013140060004942.
Кримінальне провадження № 12013140060004942 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України повернути прокурору для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя