Справа № 761/28474/13-ц
Провадження №2/761/9069/2013
іменем України
27 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Звонцовій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до Української федерації профспілкових організацій - профспілка працівників спільних підприємств, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, про визнання недійсними рішення VI З'їзду Української федерації профспілкових організацій - профспілка працівників спільних підприємств від 15 серпня 2012 року. Свої вимоги мотивує тим, що він є членом Первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ПРОСПЕРО», яка є первинною профспілковою організацією Української федерації профспілкових організацій - профспілка працівників спільних підприємств. Зазначає, що порушення, допущені під час підготовки, проведення та оформлення протоколів спірних З'їздів призвели до прийняття З'їздом незаконних рішень, які порушують його право брати участь в вирішенні усіх найважливіших питань діяльності Української федерації профспілкових організацій - профспілка працівників спільних підприємств.
В подальшому представник позивача збільшив вимоги та просив суд визнати недійсним і рішення VII З'їзду Української федерації профспілкових організацій - профспілка працівників спільних підприємств від 25 жовтня 2012 року. Зазначає, що при проведенні голосування на VI З'їзді Української федерації профспілкових організацій - профспілка працівників спільних підприємств від 15 серпня 2012 року та при проведенні голосування на VІI З'їзді Української федерації профспілкових організацій - профспілка працівників спільних підприємств від 25 жовтня 2012 року голосування проведено без дотримано принципу рівності усіх членів об'єднання, не було враховано голоси осіб, які є делегатами З'їзду за посадою, прийняті питання не включених до порядку денного З'їзду. Протокол З'їзду не підписаний повноважними особами. Протокол не підписаний, усіма членами секретаріату З'їзду. До складу виборного органу Федерації обрано осіб, які не є членами первинних профспілкових організацій.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Пояснив, що первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно Статуту виборні органи. При цьому профспілки самостійно організують свою діяльність, проводять збори, конференції з'їзди, інші заходи, які не суперечать законодавству. Як зазначає ОСОБА_1 він був обраний делегатом для участі на VI та VII позачергових з'їздах УФПО від первинної профспілкової організації ТОВ «Фірма «ПРОСПЕРО» та брав участь у роботі з'їздів. У статті 26 Статуту відповідача зазначено, що вищим виборним керівним органом Федерації є З'їзд. Також положеннями Статуту визначено, що прийняття рішень про скликання з'їзду, обрання делегатів, підтвердження їх повноважень, обрання та звільнення з посади керівника тощо віднесені виключно до компетенції УПФО. Крім того зазначив, що всі питання, які вирішувались на з'їздах ставилися на голосування і кожен делегат мав як право так і можливість висловити свою думку та проголосувати відповідним чином. Позивачем не доведено фактів примушення делегатів з'їздів до прийняття будь - яких рішень поза їх волею, порушення вимог законодавства при проведення з'їздів, порушення принципу гласності - всі рішення приймались шляхом відкритого голосування з попереднім обговоренням, внесенням своїх пропозицій, при цьому позивач приймав участь у діяльності з'їздів та висловлював свою думку без перешкод. Також зазначив, що твердження позивача щодо обрання до складу виборного органу осіб, які є роботодавцями не відповідає дійсності. ОСОБА_3 - головний редактор редакції Немирівскої районної громадсько-політичної газети «Прибузьки новини», не є в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». ОСОБА_5 - є керівником ТОВ «Здравниці України», але він і не обирався до складу керівних органів відповідача, оскільки до складу керівного органу було обрано ОСОБА_6. Щодо ОСОБА_2, то він дійсно є приватним нотаріусом, проте докази, які свідчили б про перебування останнього в трудових стосунках з ТОВ «Інюрколегія». Посилання ж позивача на положення ст. 15,16,98,203,215 ЦК України є безпідставними, отже спірні правовідносини регулюються спеціальними нормами закону - Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Законом України «Про об'єднання громадян».
Треті особи в судове засідання не з'явились про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки в судове засідання не повідомили. Заяв та клопотань від них в адресу суду не надходило.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає не задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 є членом Первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ПРОСПЕРО».
ТОВ «ФІРМА «ПРОСПЕРО», в свою чергу є первинною профспілковою організацією Української федерації профспілкових організацій - профспілка працівників спільних підприємств.
15.08.2012 р. відбувся VI З'їзд Української федерації профспілкових організацій - профспілка працівників спільних підприємств.
25.10.2012 р. відбувся VII З'їзду Української федерації профспілкових організацій - профспілка працівників спільних підприємств.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 було обрано делегатом ТОВ «ПРОСПЕРО» на VI, VIІ позачергові З'їзди Федерації.
Як зазначають представники позивача при проведенні VI, VIІ З'їздів Української федерації профспілкових організацій - профспілка працівників спільних підприємств 15.08.2012 р., 25.10.2012 р. було порушено вимоги законодавства України та Статуту Федерації щодо порядку його скликання, проведення, що призвело до ухвалення незаконних рішень з'їздів. Таким чином, оскаржувані рішення з'їздів мають бути визнані недійсними.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» законодавство про профспілки складається з Конституції України, Закону України «Про об'єднання громадян», цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Відповідач в своїй діяльності керується Статутом, зареєстрованим Міністерством юстиції України 30.12.1999 року, з відповідними змінами.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про об'єднання громадян» встановлено, що об'єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності.
Відповідно до ч. 3 зазначеної статті всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання.
Статтею 4 Статуту Федерації визначено, що Федерація у своїй діяльності керується принципами незалежності, добровільності, рівності організаційних ланок, демократії і самоврядування, відкритості та гласності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обов'язковості виконання рішень, прийнятих у межах, визначених цим Статутом.
Відповідно до пунктів 10.1 та 10.2 статті 10 Статуту Федерації, член профспілки має право, вибирати і бути обраним у профспілкові органи; вільно обговорювати на профспілкових зборах, конференціях, з'їздах, у засобах масової інформації будь-які питання профспілкової діяльності, вносити пропозиції, відверто висловлювати і відстоювати свою думку.
Статтею 17 Статуту Федерації визначено, що Федерація відкрита для всіх первинних профспілкових організацій підприємств, які визнають її мету та принципи діяльності.
Відповідно до пунктів 22.1, 22.2, та 22.4 Статті 22 Статуту Федерації, первинні профспілкові організації мають право: представляти свої організації і членів профспілки в органах Федерації. Обирати своїх представників до цих органів і відкликати їх; через своїх представників брати участь у роботі органів Федерації, здійснювати контроль за їх діяльністю, вносити на їх розгляд свої пропозиції та проекти; брати участь у всіх заходах, що проводяться Федерацією, також у з'їздах, конференціях, семінарах, спільній профспілковій діяльності.
Відповідно до статті 30 Статуту, рішення з'їзду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини делегатів, що беруть участь у роботі з'їзду.
Як свідчить протокол VI позачергового З'їзду відповідача від 15.08.2012 р., оригінал якого посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, на З'їзд обрано 44 депутати. На правлінні вирішено, організації які зареєструвалися після 8 серпня 2012 року на з'їзд допустити без права голосу.
Також, як вбачається з протоколу з'їзду VI Української федерації профспілкових організацій - профспілка працівників спільних підприємств від 15 серпня 2012 року, про порядок денний та регламент роботи з'їзду делегати голосували одноголосно.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме повідомлення про проведення позачергового з'їзду від 12.07.2012 р., порядок денний 15 серпня 2012 року був наступним: внесення зміні і доповнень до Статуту УФПО СП; про результати роботи робочої групи, створеної правлінням УПФО СП 03.11.2011 р. ; про звернення до Федерації профспілок України щодо поновлення в складі членських організацій ФПУ Української Федерації профспілкових організацій спільних підприємств; організаційні питання.
Як свідчить протокол З'їзду редакційній комісії було доручено сформувати всі пропозиції, які надійшли під час виступів.
За порушення Статуту Федерації за пропозицію звільнення Президента ОСОБА_8 проголосували «за» - 18 депутатів, проти « 11», «утримався» - один депутат.
Віце-президент ОСОБА_9 подав усну заяву про складання повноважень. «За» - 19 делегатів, «проти» - 10 делегатів, «утримався» - один делегат.
Результати голосування щодо організаційних питань, в тому числі звільнення президента Федерації, звільнення віце-президента, обрання керівників Федерації занесені до протоколу.
Також зазначено, що ОСОБА_8, ОСОБА_9, подякували за спільну працю і залишили зал засідання разом з частиною делегатів. Залишилось 22 делегати з'їзду. Мандатна комісія, до якої як свідчить протокол було обрано ОСОБА_1 підтвердила правомочність з'їзду за таких обставин.
24.09.2012 р. Українська Федерація профспілкових організацій спільних підприємств повідомив про проведення 25.10.2012 р. VIІ позачергового З'їзду.
Проведення З'їзду оформлено Протоколом від 25.10.2012 р. Порядок денний: Про нову редакції Статуту профспілки; про обрання керівних органів профспілки; про обрання Ревізійної комісії Федерації; про звернення до Федерації профспілок України щодо вступу до складу ФПУ.
Як свідчить протокол, ОСОБА_1 взяв слово з місця та запропонував та запропонував до порядку денного внести п. 6 «Різне».
Порядок денний із врахованою пропозицією прийнято делегатами за результатами голосування.
В обговоренні першого та другого питання порядку денного, інших моментів, які виникали під час проведення З'їзду позивач брав участь, висловлював свою думку, про що свідчить протокол.
Результати голосування по питаннях, які були предметом проведенням З'їзду зафіксовано у протоколі від 25.10.2012 р.
Представниками позивача не заперечувалось в судовому засіданні, що ОСОБА_1, обраний належним чином делегатом позачергових З'їздів Федерації скористався своїм правом приймати участь у проведенні даних заходів та не був обмежений у праві голосування, висловлювання своєї думки.
У статті 27 Статуту Федерації наведено перелік питань, що належать до компетенції з'їзду.
Суд погоджується з твердженням представників позивача щодо відсутності в зазначеній статті положень про наявність у з'їзду повноважень змінювати порядок денний з'їзду.
Проте, бере до уваги ту обставину, що даними нормами не заперечуються внесення додаткових питань.
Таким чином, як свідчать матеріали справи, позивач, як делегат VI та VIІ позачергових З'їздів був присутнім при їх проведенні, приймав безпосередню участь у вирішенні запланованих питань та приймав участь у голосуванні наряду з іншими делегатами. Також позивач не був позбавлений можливості висловлювати свої думки щодо організаційних питань.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» роботодавці не можуть бути членами виборних органів профспілки будь - якого рівня.
На думку представників позивача на VIІ позачерговому З'їзді до складу Правління Федерації, який є виборним органом було обрано ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які є керівниками підприємств первинні профспілкові організації яких є членами Федерації.. ОСОБА_3 є керівником редакції Немирівскої районної громадсько-політичної газети «Прибузьки новини», ОСОБА_5 - ТОВ «Здравниці України».
За приписами ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» роботодавець - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності, галузевої належності або уповноважений ним орган (керівник) чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.
Слід зазначити, що в судовому засіданні представниками ОСОБА_1 не було доведено, що ОСОБА_3 в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» є роботодавцем, а крім того, як свідчать матеріали справи до виборного органу Профспілки було обрано не ОСОБА_5, а ОСОБА_6.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 6-рп/2001 від 23.05.2001 р. роз'яснив, що у разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об'єднань.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2012 р. було оскаржено в апеляційному порядку представником відповідача з тих підстав, що судам не підвідомчі скарги на рішення і дії об'єднань громадян , які відповідно до закону, статуту належать до їх внутрішньо організаційної діяльності або виключної компетенції.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 17.01.2013 р. ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва залишено без змін та зазначено, що дані правовідносини відносяться до цивільно-правових.
За приписами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересам. При цьому способом захисту порушеного права є, зокрема, визнання правочинів недійсними.
В свою чергу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 202 ЦК України. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Беручі до уваги ту обставину, що прийняті на з'їзді оскаржувані рішення є, в розумінні положень чинного законодавства України, актами оскільки передбачають настання певних правових наслідків для тих осіб, що їх прийняли.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За ч. 11 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Зважаючи на все вище кладене, суд приходить до висновку, що проведення З'їздів Федерації, їх скликання, прийняття рішень відбувалось з дотриманням вимог чинного законодавства, позивач скористався правом делегата ТОВ «ПРОСПЕРО» на участь у роботі З'їздів, приймав участь у обговоренні порядку денного, шляхом голосування висловлював свою позицію стосовно питань поставлених на обговорення наряду з іншими делегатами.
В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що волевиявлення ОСОБА_1 не було взято до уваги, наявності порушення рівності серед делегатів, порушення гласності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в розумінні положень Цивільного кодексу України права позивача порушені не були, а тому не знаходить підстав для задоволення позову.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,11,57,60,169,212-215,224-226 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 6 Закону України «Про об'єднання громадян», статтями 15, 16, 97, 98, 100, 203, 215 ЦК України, , суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя