Справа № 761/28792/13-а
Провадження №2-а/761/579/2013
іменем України
05 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Пономаренко Н.В.
при секретарі Клим Т.О.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ Шевченківського РУГУ МВС України в місті Києві, інспектора ДПС відділу ДАІ Шевченківського РУГУ МВС України в м.Києві Пахоменка Вячеслава Михайловича про скасування постанови, суд,-
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 жовтня 2013 року старшим прапорщиком міліції інспектором ДПС ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС м. Києва Пахоменком В.М. складено протокол серії АА2 № 909184 по справі про адміністративне правопорушення, яким позивача було визнано таким, що порушив вимоги п. 2.1 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП України. На підставі вказаного протоколу було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АА2 № 856917 від 30.10.2013 року та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн..
Позивач вважає, що вказана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки він даного адміністративного правопорушення не вчиняв та правил дорожнього руху не порушував. З цих підстав просить позов задовольнити та визнати протиправними дії інспектора Пахоменка В.М., визнати складений відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення недійсним закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач Пахоменко В.М. та представник ДАІ Шевченківського РУГУ МВС України в місті Києві в судове засідання не з'явилися, про день час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення, причини неявки не повідомили, заяви про розгляд справи у свою відсутність не направили, також, не направили до суду своїх заперечень та доказів проти заявлених вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, керуючись вимогами ст.ст. 128, 172-2 КАС України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутністю відповідача Пахоменка В.М., на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
30 жовтня 2013 року старшим прапорщиком міліції інспектором ДПС ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС м. Києва Пахоменком В.М. складено протокол серії АА2 № 909184 по справі про адміністративне правопорушення, яким позивача було визнано таким, що порушив вимоги п. 2.1 ПДР України (а.с.5).
Відповідно до даного протоколу, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Тойота Авенсіс», державний номер НОМЕР_1, рухався по вул. О.Теліги в м. Києві без страхового полісу цивільно-правової відповідальності.
Також інспектором було винесено постанову серія АА 2 № 856917 від 30.10.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.21.2 ст.21 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: Відповідними підрозділами МВС України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Проте, позивач з рішенням інспектора не згоден та у судовому засіданні підтвердив, що сказаний страховий поліс в нього був та дії відповідача є неправомірними так як він не дотримався вимог законодавства стосовно вище вказаних випадків, в яких перевіряється наявність страхового полісу.
Крім того, з дослідженого в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.5) вбачається, що в протоколі всупереч вимогам ст.256 КпАП України не зазначені свідки вищезазначеної події.
Таким чином, складання протоколу про адміністративне правопорушення у відсутності свідків обмежує права особи, відносно якої складається протокол.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 та 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи встановлених останнім доводів.
Не дивлячись на те, що в розумінні норм ст.251 КпАП України, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є доказами, в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не надано жодної оцінки будь-яким доказам.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було надано належних і допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень в разі їх наявності.
Згідно ч. 1 ст.222 КпАП України, від імені органів внутрішніх справ розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінпекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні знання.
За таких підстав, інспектор ДПС при складанні постанови про адміністративне правопорушення діяв в межах своєї компетенції, тому позовні вимоги про визнання його дій неправомірними щодо складання протоколу задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що зміст постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам ст. 283 КпАП України, а тому позовні вимоги про визнання дій старшого прапорщика міліції інспектора ДПС ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС м. Києва Пахоменком В.М. протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.
Разом з тим, позовні вимоги про закриття провадження відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України, в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КпАП України слід відмовити, оскільки до повноважень суду при вирішенні справи в порядку, визначеному ст.162 КАС України не передбачено закриття провадження відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Враховуючи наведене, керуючись ст.11, 69, 70, 71, 128, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст. 222, 247, 251, 256, 280, 283, 284 КпАП України, суд, -
позов ОСОБА_1 до відділу ДАІ Шевченківського РУГУ МВС України в місті Києві, інспектора ДПС відділу ДАІ Шевченківського РУГУ МВС України в м.Києві Пахоменка Вячеслава Михайловича про скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії АА2 №856917 від 30.10.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КпАП України.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: