Постанова
Іменем України
28 квітня 2009 року
Справа № 5020-2/129
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Лисенко В.А.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Пархоменко Яна Вікторівна, довіреність № 689299 від 11.10.08, відкрите акціонерне товариство акціонерний банк "Південний" в особі філії акціонерного банку "Південний" в місті Севастополь;
відповідача: Терещенко Сергій Володимирович, довіреність б/н від 01.11.08, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт";
третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Інкерманська рибодобувна компанія";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 10 березня 2009 року у справі № 5020-2/129
за позовом відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (вул. Краснова, 6/1,Одеса,65059)
в особі філії Акціонерного банку "Південний" в місті Севастополь (пр. Ген. Острякова, 128,Севастополь,99040)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт" (вул. Ангарська, 10-а, Севастополь,99704)
3-тя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Інкерманська рибодобувна компанія" (вул. Ангарська, 10-а, Інкерман, м. Севастополь,99703)
про стягнення 2437128,54 грн.
Позивач, відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний»в особі філії Акціонерного банку «Південний» в місті Севастополі, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт», про стягнення 2 437 128,54 грн. заборгованості, обов'язок сплатити яку виник з договору поруки від 22 вересня 2005 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, на підставі договору поруки № 3 від 22 вересня 2005 року, додаткової угоди до нього та статті 543 Цивільного кодексу України несе солідарний обов'язок за кредитним договором № 07/КЛ від 22 вересня 2005 року, який ним не виконується.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10 березня 2009 року у справі № 5020-2/129 у позові відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний»відмовлено.
При прийнятті рішення про відмову у позові суд першої інстанції виходив з того, що підстав для стягнення з поручителя суми заборгованості немає до винесення державним виконавцем постанови про закриття виконавчого провадження у справі про стягнення з боржника боргу та за умови невиконання в повному обсязі обов'язку товариством з обмеженою відповідальністю «Інкерманська рибодобувна компанія».
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою для скасування рішення господарського суду позивач вважає порушення норм матеріального та процесуального права, а також неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, статей 541, 543, 553, 554 Цивільного кодексу України.
В апеляційній скарзі заявник зазначає, що, суд, при прийнятті рішення правильно послався на норми закону щодо солідарної відповідальності боржників, поруки (статті 541, 543, 553 ,554 Цивільного кодексу України), але тлумачить їх невірно, як норми закону щодо субсидіарної відповідальності (стаття 619 Цивільного кодексу України).
Також, на думку позивача, солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі, а тому наявність рішення суду про стягнення боргу з боржника за відсутності доказів його виконання, не позбавляє кредитора права вимагати виконання обов'язку і від поручителя.
Крім того, заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції порушено норми статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд при залишенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду не спростував доводів позивача, викладених в цій заяві.
У судове засідання, призначене на 24 квітня 2009 року, представник третьої особи не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившегося представника третьої особи.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
22 вересня 2005 року між відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний»в особі філії Акціонерного банку «Південний»в місті Севастополь (кредитодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інкерманська рибодобувна компанія» (позичальник) укладено кредитний договір № 07/КЛ (а. с. 9, 17).
28 жовтня 2005 року, 01 листопада 2005 року, 10 січня 2006 року, 02 лютого 2006 року та 29 вересня 2006 року зазначеними особами укладено додаткові угоди до договору (а. с. 11 - 16).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 кредитного договору, в редакції додаткових угод від 10 січня 2006 року та 29 вересня 2006 року, банк відкрив позичальнику кредитну лінію, загальна сума зобов'язань за якою не може перевищувати 2 050 000 грн., а позичальник зобов'язався погасити заборгованість за кредитною лінією до 21 вересня 2008 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 18, 8 % річних, а з 29 вересня 2006 року -у розмірі 19% річних (а. с. 12, 16).
Неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором підтверджується рішенням господарського суду міста Севастополя від 14 жовтня 2008 року у справі № 5020-3/102, відповідно до якого з товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерманська рибодобувна компанія» стягнута заборгованість в сумі 2 412 032, 97 грн., яка включає в себе: 1 810 047,00 грн. заборгованості за кредитною лінією, 146 161,29 грн. заборгованості за процентами, 205 722,78 грн. інфляційних витрат, 173 420,99 грн. пені, 45 108,05 грн. штрафу та 3 % річних у сумі 31 572,86 грн. (а. с. 18).
На підставі зазначеного рішення суду з третьої особи на користь відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний», крім вказаних вище сум, стягнуто 25 095, 57 грн. судових витрат, сплачених банком при зверненні до суду з позовом, розглянутим у справі № 5020-3/102. .
31 жовтня 2008 року господарським судом міста Севастополя виданий наказ про примусове виконання судового рішення (а. с. 21).
З листа відділу Державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у місті Севастополі за вих. № 272/02-01-18/16 від 04 березня 2009 року вбачається, що 24 січня 2009 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду від 14 жовтня 2008 року у справі № 5020-3/102 і до цього часу заборгованість не погашена (а. с. 97).
В процесі виконавчого провадження був накладений арешт на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерманська рибодобувна компанія», що підтверджується актом опису й арешту майна, витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а. с. 90, 92).
Наявність непогашеної заборгованості підтверджується також банківськими витягами з рахунку, відкритого товариству з обмеженою відповідальністю «Інкерманська рибодобувна компанія» на виконання кредитного договору № 07/КЛ від 22 вересня 2005 року (а. с. 8, 24, 25).
Пунктом 1.5 кредитного договору № 07/КЛ від 22 вересня 2005 року в редакції додаткової угоди від 10 січня 2006 року передбачено, що забезпеченням зобов'язань за цим договором є договір поруки.
Такий договір був укладений 22 вересня 2005 року між відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" в особі філії Акціонерного банку «Південний» в місті Севастополь та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт» (а. с. 22).
Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору, в редакції додаткової угоди, від 29 вересня 2006 поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань, що виникли за кредитним договором № 07/КЛ від 22 вересня 2005 року в сумі 2 050 000 грн. з нарахуванням 19 % річних у повному обсязі за строком погашення до 21 вересня 2008 року (а. с. 23).
Крім того, згідно з пунктом 1.3 договору поруки в редакції додаткової угоди від 29 вересня 2006 поручитель у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором відповідає перед кредитором солідарно як за основною сумою кредиту в розмірі неповернутої в строки суми кредиту, але не більше 2 050 000 грн., так і за сумою процентів, нарахованих відповідно до кредитного договору, сумі штрафу, пені, що виникли в результаті обставин, передбачених кредитним договором, а також збитків, завданих кредиторові.
У листах за вих. № 072/1 від 24 лютого 2008 року, за вих. № 301/1 від 27 червня 2008 року, за вих. № 526 від 10 жовтня 2008 року позивачем заявлені вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт» про погашення простроченої заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерманська рибодобувна компанія»(а. с. 27, 98, 99).
Листом за вих. № 115 від 21 січня 2009 року філія Акціонерного банку «Південний» в місті Севастополь звернулась до відповідача з претензією сплатити у триденний строк з дати її отримання заборгованість в сумі 2 437 128, 54 грн., стягнення якої є предметом у даній справі (а. с. 28).
23 січня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт» отримало зазначений лист, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 28 на звороті).
Невиконання відповідачем зазначених вимог з'явилося підставою для звернення відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» в особі філії Акціонерного банку «Південний» в місті Севастополь до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт» про стягнення 2 437 128,54 грн., яка включає 1 810 047 грн. заборгованості за кредитною лінією, 146 161, 29 грн. заборгованості за процентами, 205 722, 78 грн. інфляційних витрат, 173 420, 99 грн. пені, 45 108, 05 грн. штрафу, 3 % річних у сумі 31 572, 86 грн. та судові витрати в сумі 25 095.57 грн., сплачені при зверненні до господарського суду (у справі № 5020-3/102).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Оскільки спірні відносини у справі виниклі у зв'язку з виконанням сторонами договору поруки від 22 вересня 2005 року, вони повинні регулюватися згідно з положеннями глав 48, 49 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
У даному випадку солідарна відповідальність відповідача та третьої особи передбачена пунктом 1.5 договору поруки № 3 від 22 вересня 2005 року (а. с. 22).
Згідно з частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, підтверджується рішенням господарського суду міста Севастополя від 14 жовтня 2008 року у справі № 5020-3/102 (а. с. 18) та не оспорювалося сторонами у справі.
Також відповідачем не оспорювалася сума заборгованості у розмірі 2 437 128,54 грн. за кредитною лінією, з урахуванням процентів, штрафу та пені.
Згідно з банківськими виписками з рахунків позичальника, наданими позивачем у судовому засіданні 28 квітня 2009 року (а.с. 133-134), з 22 вересня 2008 року будь-яких операцій на цих рахунках не виконувалось.
Таким чином, судова колегія вважає доведеним наявність заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерманська рибодобувна компанія»перед позивачем у сумі 2 412 032, 97 грн., яка включає в себе: 1 810 047 грн. заборгованості за кредитною лінією, 146 161, 29 грн. заборгованості за процентами, 205 722, 78 грн. інфляційних витрат, 173 420, 99 грн. пені, 45 108, 05 грн. штрафу та 3 % річних у сумі 31 572, 86 грн.
Згідно з частинами 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Частина 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Зазначена норма кореспондується з пунктом 1.3 договору поруки, в редакції додаткової угоди від 29 вересня 2006 року, відповідно до якого поручитель відповідає перед кредитором солідарно як за основною сумою кредиту в розмірі неповернутої в строки суми кредиту, але не більше 2 050 000 грн., так і за сумою процентів, нарахованих відповідно до кредитного договору, сумі штрафу, пені, що виникли в результаті обставин, передбачених кредитним договором, а також збитків, завданих кредиторові (а. с. 23).
З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку, що відповідач несе солідарний обов'язок перед позивачем у сумі 2 174 737, 33 грн., що включає 1 810 047 грн. заборгованості за кредитною лінією, 146 161, 29 грн. заборгованості за процентами, 173 420, 99 грн. пені, 45 108, 05 грн. штрафу.
Позивач у листі за вих. № 115 від 21 січня 2009 року пред'явив до відповідача вимогу сплатити у триденний строк із дати отримання цієї вимоги 2 437 128, 54 грн. (а. с. 28), а також судових витрат в сумі 25 095.57 грн..
Відповідно до пункту 2.2 договору поруки № 3 від 22 вересня 2005 року у випадку отримання поручителем вимоги кредитора з погашення заборгованості боржника за кредитним договором, поручитель погашає заборгованість протягом трьох днів з дня отримання вимоги про погашення.
23 січня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт»отримало зазначений лист - вимогу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 28 на звороті). Таким чином, триденний строк оплати сплинув 26 січня 2009 року.
Згідно з статтями 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
У відповідності до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з пунктом 3.2 договору поруки № 3 від 22 вересня 2005 року порука припиняється з припиненням усіх зобов'язань за кредитним договором № 07/КЛ від 22 вересня 2005 року.
Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Тобто, солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Таким чином, виходячи із зазначених норм закону, рішення суду та наказ про примусове виконання рішення про стягнення боргу з іншого солідарного боржника не є підставою припинення зобов'язання.
Однак, при прийнятті рішення судом першої інстанції не враховано, що сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що жодний солідарний боржник, навіть той, який частково виконав зобов'язання, не вибуває із зобов'язального правовідношення до моменту повного погашення вимог кредитора.
У разі виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором настають наслідки, передбачені частиною 1 статті 544 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
З огляду на викладене, доводи позивача про неправильне застосування місцевим господарським судом статей 541, 543, 553, 554 Цивільного кодексу України є обґрунтованими, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення суми солідарного обов'язку в розмірі 2 174 737, 33 грн. є правомірними.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з викладеним також є правомірним нарахування на суму солідарного обов'язку суми інфляційних витрат в розмірі 205 722, 78 грн. й 3 % річних у розмірі 31 572, 86 грн..
Судові витрати, сплачені Акціонерним банком «Південний»при зверненні до господарського суду (у справі № 5020-3/102), не підлягають включенню до складу солідарної відповідальності товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт», оскільки не передбачені договором поруки і не є збитками кредитора в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, а тому не підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, позов Акціонерного банку «Південний» підлягає задоволенню в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт» 2 412 032,97 грн. заборгованості.
Посилання відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний»в особі філії Акціонерного банку «Південний» в місті Севастополь про порушення судом першої інстанції статті 43 Господарського процесуального кодексу України не вплинули на правильність оскаржуваного рішення, оскільки стосуються заяви про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняття нового рішення у справі про часткове задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" в особі філії Акціонерного банку "Південний" в місті Севастополь задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 10 березня 2009 року у справі № 5020-2/129 скасувати.
3.Прийняти нове рішення.
4.Позов задовольнити частково.
5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт" (99704, місто Севастополь, вул. Ангарська, 10-а, п/р 26005310000301 у філії АБ "Південний" в місті Севастополь, МФО 33845183, код ЄДРПОУ 19449122) на користь відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" в особі філії Акціонерного банку "Південний" в місті Севастополь (65059, місто Одеса, вул. Краснова, 6/1, к/р 32000100400 в Управлінні НБУ в Одеській області, місто Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 20953647) 2 412 032, 97 грн. заборгованості, а також 24 120, 33 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6.У іншій частині позову відмовити.
7.Господарському суду міста Севастополя видати наказ.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді В.А. Лисенко
В.М. Плут