29 квітня 2009 р.
№ 25/8-08-4849
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Воліка І.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітар" на рішення Господарського суду Одеської області від 19 лютого 2009 року у справі № 25/8-08-4849 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітар", Тернопільська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автозбірне виробництво", м. Одеса, про стягнення 85 276,77 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився;
відповідача -не з'явився;
У листопаді 2008 року позивач -ТОВ "Елітар" -пред'явив у господарському суді позов до відповідача -ТОВ "Автозбірне виробництво" про стягнення 85 276,77 грн.
Вказував, що 17.07.08 між ним та відповідачем було укладено договір № 29-08 на виконання робіт, згідно умов якого продавець (відповідач) зобов'язався виготовити та передати йому у власність продукцію вказану у специфікації, а він - прийняти виготовлену продукцію та здійснити її оплату на умовах, передбачених договором.
Зазначав, що на виконання умов договору 21.07.08 платіжним дорученням № 1096 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передоплату в сумі 97 200 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині виготовлення продукції, позивач, згідно заяви про збільшення позовних вимог від 16.02.09, просив стягнути з відповідача 59 200 грн. передоплати, 23 166 грн. пені та 2 910,77 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, а всього -85 276,77 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19 лютого 2009 року (суддя Малярчук І.А.) позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 59 200 грн. передоплати, 63,46 грн. пені, 2 910,77 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 621,74 грн. витрат по сплаті державного мита та 86,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення в частині задоволення позовних вимог, мотивоване посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині виготовлення продукції, що є підставою для покладення на нього обов'язку по поверненню передоплати, сплати пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Рішення в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог, мотивоване посиланнями на неправильний розрахунок позивачем пені, яка підлягає стягненню.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в сумі 23 102,54 грн.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого суду зазначеним вимогам відповідає не в повному обсязі.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.07.08 між сторонами у справі було укладено договір № 29-08 на виконання робіт, згідно умов якого продавець (відповідач) зобов'язався виготовити та передати у власність покупцю (позивачу) продукцію вказану у специфікації, а позивач -прийняти виготовлену продукцію та здійснити її оплату на умовах, передбачених договором.
Згідно ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 2.1 договору сторонами погоджено, що строк виготовлення продукції становить 45 банківських днів з моменту зарахування передоплати в розмірі, передбаченому п. 3.1 даного договору.
Передоплата в розмірі 60 % від суми договору -97 200 грн. повинна бути перерахована продавцю протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору, згідно виставленого рахунку. Остаточний розрахунок в розмірі 40 % від суми договору -64 800 грн. повинен бути здійснений протягом 3 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення від продавця про готовність продукції до відвантаження (п.п. 3.1, 3.2 договору).
Місцевим судом встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань за ТОВ "Елітар" було здійснено передоплату платіжним дорученням № 1096 від 21.07.08 на суму 97200 грн., проте відповідач не здійснив поставку обумовленої договором продукції (напівпричіпа ОдАЗ-93577 осі RED NET, АБС), чим порушив свої договірні зобов'язання перед ТОВ "Елітар".
Позивач листом № 186 від 24.09.08 та претензією-вимогою № 194 від 10.10.08 звертався до відповідача з вимогами повернути грошові кошти в сумі 97 200 грн. у зв'язку із невиконанням останнім умов договору.
Судом встановлено, що 06.10.08 відповідач повернув позивачу -18 000 грн., 10.10.08 -10 000 грн., а всього -38 000 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, таким чином неповернутою залишилась сума грошових коштів в розмірі 59 200 грн.
За приписами ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).
Оскільки місцевим судом встановлено, що відповідач одержав суму попередньої оплати товару, проте не передав товар позивачу у встановлений строк, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання, то висновок місцевого суду про стягнення з відповідача 59 200 грн. передоплати та 2 910,77 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами є таким, що відповідає нормам матеріального права та грунтується на матеріалах справи.
Крім того, відповідно до п. 6.1 договору у випадку прострочення строків виготовлення та/або передачі продукції, встановлених в даному договорі, продавець повинен сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення.
Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком (ст. 546 ЦК України).
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (ст.551 ЦК України).
Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за період з 24.09.08 по 13.02.09.
Отже, розрахунок пені за один день повинен здійснюватися шляхом: сума заборгованості х на розмір пені за кожен день прострочення поставки, встановлений у договорі (%) : 100, тобто 162 000 х 0,1 % : 100 = 162 грн. Загальна сума пені за весь період прострочення виконання зобов'язання встановлюється шляхом множення кількості днів прострочення виконання зобов'язання на одноденний розмір пені, тобто 143 х 162 = 23 166 грн.
Разом з тим, місцевий суд встановивши, що пеня являє собою триваючу неустойку, розмір якої встановлюється у відсотковому відношенні до суми зобов'язання та яка стягується за певний період прострочення виконання того чи іншого зобов'язання, припустився помилкового розрахунку пені.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення суду першої інстанції або постанову суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, коли фактичні обставини справи з'ясовані судом першої інстанції повно всебічно та об'єктивно, але допущено помилку в розрахунку пені, колегія суддів не вбачає підстав до повернення справи на новий розгляд і вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині стягнення пені.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітар" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 19 лютого 2009 року у справі № 25/8-08-4849 змінити, виклавши резолютивну частину наступного змісту:
"Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автозбірне виробництво" (65003, м. Одеса, вул. Атамана Чепіги, 29, код ЄДРПОУ 31622135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітар" (46000, м. Тернопіль, вул. Березова, 11/39, код ЄДРПОУ 32549968) 59 200 (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті) грн. передоплати, 23 166 (двадцять три тисячі сто шістдесят шість) грн. пені, 2 910 (дві тисячі дев'ятсот десять) грн. 77 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 77 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Господарському суду Одеської області видати наказ".
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: І.М. Волік
Н.І. Мележик