11 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
суддів: Колодійчука В.М., Савченко В.О., Фаловської І.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Сумської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення з наданням іншого житлового приміщення; за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 11 вересня 2013 року,
Сумська міська рада звернулася до суду з позовною заявою яку обґрунтувала тим, що сім'я ОСОБА_5 мешкає в будинку АДРЕСА_3. Зазначений будинок був визнаний рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 03 серпня 2004 року № 519 таким, що загрожує обвалом. Родина ОСОБА_5 була внесена в перелік сімей та мешканців будинку АДРЕСА_3, що підлягають відселенню. 20 листопада 2012 року рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 690 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на склад сім'ї з 3 осіб була надана квартира АДРЕСА_1. Відповідачі не бажають вселятись в надане житлове приміщення та не відмовляються від нього і продовжують проживати в будинку, який загрожує обвалом, чим ставлять своє життя та здоров'я під загрозу, тому міська рада просила суд виселити відповідачів з аварійного будинку з наданням їм іншого житлового приміщення.
Представник ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом, який обґрунтував тим, що надане Залевським житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1, житловою площею 24,7 кв. м. не відповідає нормам житлової площі на одну особу встановленої ст. 47, 48 ЖК України.
Просив суд визнати ОСОБА_7, ОСОБА_9 членами сім'ї наймача - ОСОБА_4 АДРЕСА_3, і такими, що мають право на отримання житла. Зобов'язати виконавчий комітет Сумської міської ради надати ОСОБА_4 та її сину ОСОБА_5, як члену її сім'ї, окрему двокімнатну квартиру житловою площею не менше 26 кв. м. , яка відповідає санітарним і технічним нормам, та надати ОСОБА_6 та членами його сім'ї, дружині ОСОБА_7 і сину ОСОБА_9 окрему двокімнатну квартиру житловою площею не менше 39 кв. м. , яка відповідає санітарним і технічним нормам.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 11 вересня 2013 року, первісні позовні вимоги задоволено частково, в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_3 з наданням іншого житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1.
Вирішено питання про відшкодування судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 просять скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до районного суду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Ухвалюючи у справі судове рішення про часткове задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з доведеності та обґрунтованості задоволених позовних вимог.
Матеріали справи та доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судами обох інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 11 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Колодійчук В.М. Савченко В.О. Фаловська І.М.