11 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В.,
Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру,
за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 серпня 2013 року,
У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, який уточнила у процесі розгляду справи, і остаточно просила:
- визнати за нею право власності на 0,85 частини квартири АДРЕСА_1, що складає 55 кв. м цієї квартири;
- припинити право власності ОСОБА_4 на вказану частку у квартирі АДРЕСА_1;
- скасувати право власності ОСОБА_4 в Реєстраційній службі Вишгородського районного управління юстиції Київської області.
На обґрунтування позовних вимог посилались на те, що квартира АДРЕСА_1 була переважно придбана за її особисті кошти, які були отримані нею від продажу належної їй на праві особистої власності квартири АДРЕСА_2, у зв'язку з чим просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30 травня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру залишено без розгляду з підстав, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Не погоджуючись із ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30 травня 2013 року ОСОБА_3 у червні 2013 року звернулася із апеляційною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 серпня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 30 травня 2013 року визнано неподаною і повернуто з підстав, встановлених ст. ст. 121, 297 ЦПК України.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5, мотивуючи свої доводи порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу до апеляційного суду для прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення ОСОБА_4 на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 30 травня 2013 року, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 усунула недоліки скарги, проте з пропуском строку, наданого їй ухвалою від 27 червня 2013 року, оскільки копія цієї ухвали отримана представником ОСОБА_3 - ОСОБА_6 17 липня 2013 року, а квитанція про сплату судового збору подана 25 липня 2013 року.
Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.
Згідно з ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, або не оплачена судовим збором, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення апеляційної скарги без руху, про що повідомляє скаржника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Положення ст. 121 ЦПК України щодо повернення заяви (апеляційної скарги) застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.
За змістом наведених норм закону, повернення заяви (апеляційної скарги) з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилась з її змістом, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою апеляційного суду Київської області від 27 червня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали (а.с. 98).
Зазначену ухвалу представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 отримав 17 липня 2013 року, що підтверджується відміткою на заяві від 17 липня 2013 року (а.с. 100).
Встановлено, що 25 липня 2013 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на виконання вимог ухвали від 27 червня 2013 року направив на адресу апеляційного суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 114 грн 70 коп. разом із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 27 червня 2013 року, яка була отримана апеляційним судом Київської області 31 липня 2007 року (а.с. 103-106), а ухвала про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_3 була постановлена майже через місяць після отримання квитанції про сплату судового збору.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це є порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Враховуючи вищевикладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, колегія суддів касаційного суду вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 серпня 2013 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук
Судді: Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
В.А. Нагорняк
Т.О. Писана