11 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В.,Нагорняка В.А.,Писаної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 липня 2013 року,
У грудні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення кредитної заборгованості.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 липня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача 8 690 грн 91 коп. заборгованості та 214 грн 60 коп. судових витрат.
У касаційній скарзі відповідач просить оскаржувані судові рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
Судами встановлено, що 26 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір №001-09021-260208, відповідно до умов якого відповідачу відкрито кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн., з лімітом кредитної лінії на рахунку, на день укладення даного договору в розмірі 3500 грн.
На виконання умов п.п. 2.3, 2.4, 3.6 зазначеного кредитного договору, відповідач, як держатель картки, зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, який, відповідно до затвердженого тарифу, складається з частки обов'язкового погашення тіла кредиту, нарахованих процентів за кредит, плати за обслуговування овердрафту, процентів за овердрафт, плати за прострочення заборгованості та суми заборгованостей минулих періодів.
Однак, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував та починаючи з 01 квітня 2009 року своєчасно не виплачує суму простроченої заборгованості по тілу кредиту, відсотків за користування кредитними ресурсами та по комісії, внаслідок чого, на виконання п. 3.8 даного кредитного договору, відповідачу нарахована пеня, що виникла у нього внаслідок невиконання грошових зобов'язань. Станом на 14 серпня 2012 року у відповідача перед банком утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 8 690 грн 91 коп.
Як вбачається із описової частини судового рішення, заперечуючи проти позову, відповідач заявив клопотання про застосування позовної давності, проте суд першої інстанції у мотивувальній частині судового рішення зазначив, що позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, а відповідач такої заяви суду не подавав.
Із висновками суду першої інстанції погодився і суд апеляційної інстанції.
Проте такі висновки є помилковими, оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на те, що законом не вимагається подання письмової заяви з вимогою про застосування позовної давності.
Також суди не звернули увагу і на спеціальний річний строк позовної давності, який встановлено для вимог по стягненню пені відповідно до вимог ст. 258 ЦК України та не навели жодних розрахунків з цього приводу.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
До матеріалів справи судом першої інстанції приєднано копію квитанції про поповнення карткового рахунку (а.с. 29).
Належної оцінки цьому факту ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не надано.
Оскільки суди допустили порушення норм матеріального та процесуального права, судові рішення не можна вважати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 липня 2013 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук
Судді:Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
В.А. Нагорняк
Т.О. Писана