Ухвала від 04.12.2013 по справі 6-25242св13

УХВАЛА

іменем україни

4 грудня 2013 рокум. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,

Мартинюка В.І., Остапчука Д.О.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку та договорів купівлі-продажу недійсними, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС», третя особа - управління земельних ресурсів в Обухівському районі Київської області, про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним та припинення права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_10 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС», третя особа - управління земельних ресурсів в Обухівському районі Київської області, про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним, за касаційними скаргами представника ОСОБА_3 - ОСОБА_12, до якої приєднався представник ОСОБА_10 - ОСОБА_13, та товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС» на рішення апеляційного суду Київської області від 16 травня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС» (далі - ТОВ «ЛОТОС») звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку та договорів купівлі-продажу недійсними.

В обґрунтування позову товариство зазначало, що з 2007 року є власником земельної ділянки площею 0,7499 га, що розташована у

смт. Козині Обухівського району Київської області.

У 2011 році товариству стало відомо, що на вказану земельну ділянку претендують інші особи, які у 2009-2010 роках отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, які за даними земельного кадастру перетинаються із межами належної товариству на праві власності, земельної ділянки.

Посилаючись на те, що оспорюванні державні акти отримані відповідачами після набуття ТОВ «ЛОТОС» права власності на спірну земельну ділянку, позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «ЛОТОС» про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,7499 га недійсним та припинення права власності товариства на вказану земельну ділянку, посилаючись на те, що попередній власник частини спірної земельної ділянки ОСОБА_7, у якого він придбав вказану земельну ділянку за договором купівлі-продажу, набув права власності на неї раніше ніж ТОВ «ЛОТОС», а тому державний акт на право власності на землю виданий товариству незаконно.

ОСОБА_10 також звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого ТОВ «ЛОТОС» Козинською селищною радою Обухівського району Київської області 12 липня 2007 року.

Позовні вимоги ОСОБА_10 мотивувала порушенням норм чинного законодавства при видачі оспорюваного державного акта.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2013 року позов ТОВ «ЛОТОС» задоволено.

Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, розташовані у смт. Козині Обухівського району Київської області, серії ЯЖ № 691938 (0,2000 га) на ім'я ОСОБА_3, серії ЯГ № 240340 (0,1000 га), серії ЯЗ № 442201 (1,0000 га), серії ЯЗ № 442203 (0,7707 га); серії ЯД № 715742 (0,1000 га) на ім'я ОСОБА_7, серії ЯД № 715738 (0,1000 га) на ім'я ОСОБА_7, серії ЯД № 715534 (0,1000 га) на ім'я ОСОБА_9

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої на території смт. Козина Обухівського району Київської області, укладений 22 грудня 2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за № 8296.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої на території смт. Козина Обухівського району Київської області, укладений 22 грудня 2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 за № 8311.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої на території смт. Козина Обухівського району Київської області, укладений 11 лютого 2009 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за № 214.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої на території смт. Козина Обухівського району Київської області, укладений 21 грудня 2009 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за № 3215.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,0000 га, розташованої на території смт. Козина Обухівського району Київської області, укладений 21 грудня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 за № 1245.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,7707 га, розташованої на території смт. Козина Обухівського району Київської області, укладений 22 вересня 2009 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 за № 2230.

Вирішено питання про судові витрати.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним та припинення права власності на землю та зустрічних позовних вимог ОСОБА_10 про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним - відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 16 травня 2013 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого

2013 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ЛОТОС» відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково: визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 683980 від 12 квітня 2007 року, виданий ТОВ «ЛОТОС» на земельну ділянку площею 0,7499 га для будівництва у

смт. Козині Обухівського району Київської області. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_12, до якої приєднався представник ОСОБА_10 - ОСОБА_13, просять рішення апеляційного суду Київської області від 16 травня 2013 року

скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3

задовольнити в повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

ТОВ «ЛОТОС» у поданій касаційній скарзі просить рішення апеляційного суду Київської області від 16 травня 2013 року скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2013 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ТОВ «ЛОТОС» та відмову в задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_3 і ОСОБА_10, суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка площею 0,7499 га перебуває у власності ТОВ «ЛОТОС» з 2004 року, тому в осіб, на користь яких було відчужено спірну ділянку у 2007 році не власниками цієї землі, не виникло права власності, у зв'язку з чим укладені ними правочини є недійсними й підставою виникнення будь-яких прав і обов'язків бути не можуть.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не є стороною оскаржуваних договорів купівлі-продажу, а відтак -позбавлений права вимоги про оскарження таких договорів.

Також судом апеляційної інстанції зазначено, що оспорювані товариством державні акти на право власності на земельні ділянки, що видавалися відповідачам, лише посвідчують право власності товариства на землю, а підставою набуття такого права є відповідне рішення органу виконавчої влади, законність якого ніким не оспорюється, та яке є чинним на час ухвалення рішення.

Задовольняючи частково зустрічні вимоги ОСОБА_3, апеляційний суд виходив із того, що ТОВ «ЛОТОС» без законної правової підстави набуло права власності на земельну ділянку площею 0,7499 га з цільовим призначенням для житлового будівництва, оскільки договори купівлі-продажу від 24 липня 2003 року за № № 2167 і 2168, та рішення Козинської селищної ради від 21 липня 2006 року за № 148 не являються підставами набуття ТОВ «ЛОТОС» права власності на земельну ділянку, вказану в

державному акті серії ЯД № 683980 від 12 квітня 2007 року, площею

0,7499 га з цільовим призначенням для житлового будівництва, оскільки

договори купівлі-продажу стосуються інших земельних ділянок, які мають іншу конфігурацію, площу, інше цільове призначення, а рішення Козинської селищної ради від 21 липня 2006 року за № 148 було ухвалено з інших питань, не пов'язаних із передачею у власність ТОВ «ЛОТОС» вказаної вище земельної ділянки.

Отже, вимога ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 683980, виданого

12 квітня 2007 року на ім'я ТОВ «ЛОТОС», є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки вищевказана земельна ділянка накладається із земельною ділянкою, власником якої на законних підставах є ОСОБА_3В, порушуючи тим самим його права та інтереси. Факт накладання належної ОСОБА_3 земельної ділянки із земельною ділянкою, зазначеною в державному акті серії ЯД № 683980 від 12 квітня 2007 року, виданому ТОВ «ЛОТОС», підтверджується висновком проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи від 5 листопада 2012 року за № 45/40-12, відповідно до якого площа накладень земельної ділянки, належної ТОВ «ЛОТОС» площею 0,7499 га в смт. Козині Обухівського району Київської області, становить 0,0507 га із земельною ділянкою, належною ОСОБА_3

Отже, встановивши фактичні обставини справи та давши належну оцінку зібраним у справі доказам, апеляційний суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні первісного позову та про часткове задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 щодо звернення стягнення на предмет застави.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону та узгоджується з матеріалам справи.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалене у справі рішення апеляційного суду відповідає вимогам чинного законодавства щодо законності й обґрунтованості та підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_12, до якої приєднався представник ОСОБА_10 - ОСОБА_13, та товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС» відхилити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 16 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов

Судді: Т.Л. Ізмайлова

В.І. Мартинюк

Г.І. Мостова

Д.О. Остапчук

Попередній документ
35986183
Наступний документ
35986185
Інформація про рішення:
№ рішення: 35986184
№ справи: 6-25242св13
Дата рішення: 04.12.2013
Дата публікації: 16.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Категорія справи: