28 листопада 2013 року м. Київ
Суддя судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Гвоздик П.О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Мічурінської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2013 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2013 року, яким позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки, площею 0, 7974 га, 4, 4141 га, 1, 6524 га, які розташовані в межах території Мічуринської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Крім того, заявником порушено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Оскільки причина пропуску цього процесуального строку є поважною, клопотання підлягає задоволенню, а касаційний строк - поновленню.
Розглянувши касаційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що у спадкодавця виникло право на спірні земельні ділянки, однак за життя він не завершив процедуру їх приватизації і, зокрема, державні акти на ім'я ОСОБА_4 було видано вже після його смерті, отже право власності на вказані земельні ділянки перейшло до позивачки як спадкоємиці останнього у відповідності до ст. 1218 ЦК України.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права.
Із змісту касаційної скарги і оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст. ст. 73, 325, 328 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2013 року та ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2013 року.
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до Мічурінської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_2.
Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.О. Гвоздик